Header Image
Архитектура
Архив
Смотрите pmi-master у нас.
Особенности Архитектуры
Виникнення романського стилю PDF Print E-mail
Written by Administrator   
Tuesday, 06 April 2010 19:13

<!-- /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} span.longtext {mso-style-name:long_text;} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} -->


Термін "Романський стиль" відноситься до мистецтва Західної і Центральної Європи X-XII ст. (У ряді країн до XIII ст.), Коли панування феодально-релігійної ідеології було найбільш повним. Назва нового стилю походить від латинської назви міста Риму, оскільки стиль виникає в областях, в минулому входили до складу Римської імперії. Романська архітектура є розвитком попередньої, витоки якої лежать в християнській античності, а отже, і римській архітектурі.

То була епоха сувора, тривожна, але і творча.
Епоха найвищого розвитку феодалізму, значить, вже не пошуку, а знаходження стійких форм соціальної організації, епоха нових державних утворень, вже не штучних чи випадкових, а органічно народів з пробудженням національної самосвідомості. Це була епоха знаходження юної Європою якогось синтезу запозичень і традицій, які, не зливаючись один з одним, впливали на світосприйняття раннього середньовіччя. Синтез був знайдений і в мистецтві.

На початку XI ст. перш за все в областях, що примикають до Середземного моря, з'являються перші романські споруди. Ці найбільш стародавні пам'ятники мають характерну кладку з найбільших грубо обтесаних каменів. Фасади споруд часто прикрашалися плоскими рельєфами і «фальшивими»-глухими аркадами.

У становленні нового стилю брали участь всі культурні народи Європи.
Цей розвиток був незвично складним і мало кілька напрямів. Західна і південна частини Європи, що знаходилися в більш тісному контакті з античною культурою, випередили в цьому сенсі області середньої Європи. До них відносяться Каталонія, Бургундія і області середньої течії річки Луари. Звідси бере свій початок нове мистецтво. Франція стає осередком культури, які зіграли вирішальну роль у виникненні романського стилю. Тут народжуються нові ідеї, що дали поштовх розвитку технічних і художніх можливостей того часу.

Так само як і світовідчуття того часу, ідеал краси, надихав романське художня творчість, відбивав дуже глибокі, хоч нерідко й суперечливі, устремління.

Сирійський письменник XII ст. Усама ібн Мункиз, який знав франків, висловлюється про них, як про людей дуже примітивної культури.

Необтесані воїни феодальної Європи, лицарі-хрестоносці в пернатих шоломах, які захопили в 1204 р. Константинополь (при облозі якої згоріло більше будинків, ніж було тоді в трьох найбільших містах французького королівства), осквернили насильством і грабунком гордовиту Візантію (як відомо, не визнавали папської влади). То були в очах її повержених синів не шляхетні паладини з ім'ям коханої дами на щиті і на вустах, а розгнуздані й нещадні дикуни, не тільки давівшіе живого і мертвого, але і громили велику спадщину Еллади і Риму.