Пошук

Антистигматизаційний лікнеп. Що таке психічний розлад

03 Липень 2020

Авторка: Юта Коргун, Леся Любченко
Ілюстраторка: Іра Лисенко

Антистигматизаційний лікнеп. Що таке психічний розлад | ARC.UA

Психічні розлади є однією з глобальних медичних проблем сучасності. Понад 450 млн людей у світі мають психічні розлади, згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я.

Зі ста людей семеро мають депресію, троє — біполярний розлад, одна є соціопатом, а ще в однієї виявляють ранні симптоми шизофренії, про що свідчать американські дослідження. Це робить ментальні розлади більш поширеними, ніж рак, цукровий діабет чи серцево-судинні захворювання. За прогнозами, до 2030 року депресія стане третьою найбільш поширеною хворобою в країнах з низьким доходом і другою — з середнім.

І хоча в розумінні та лікуванні психічних розладів медицина досягла величезних успіхів, проблему посилює й загальна стигма. Саме вона призводить до того, що люди просто бояться зізнаватися в тому, що мають проблеми з ментальним здоров’ям.  

Психічний розлад може розглядатися як щось менш реальне порівняно з фізичним захворюванням, а людей з психічними розладами досі можуть вважати винними у своїй хворобі, ледачими або безвідповідальними. Публічне визнання власного стану сприймається суспільством не як сила, а як слабкість. Проте подальше ігнорування проблеми може призводити до серйозних наслідків, як-от інвалідності чи суїциду. 

У цьому випуску «Психеї» поговоримо про найпоширеніші види психічних розладів, їхнє лікування та тісний зв’язок фізичного й ментального здоров’я. Бо раннє втручання та діагностування розладу допомагає швидше з ним впоратися. 

Фізичне versus психічне здоров’я

Коли ми думаємо про власне здоров’я, найчастіше перше, що спадає на думку, — це вага, тиск, загальне самопочуття, рівень холестерину тощо. Тобто наші фізичні параметри.

Проте ВООЗ називає здоров’я станом повного фізичного, психічного і соціального благополуччя. А психічне (або ж ментальне) здоров’я визначають як стан добробуту, в якому кожна людина усвідомлює власний потенціал, може впоратися зі звичайними життєвими стресами, продуктивно і плідно працювати та вносити вклад у свою спільноту. 

Зазвичай ми відсуваємо психічне здоров’я на другий план, з легкістю розділяємо симптоми на фізичні та психічні, не замислюючись про те, чи можуть вони бути у одній зв’язці. Їх часто відокремлюють, але вони йдуть пліч-о-пліч. Усе тіло побудоване на взаємозв’язках кожного органа, кожної частини тіла та кожної клітини між собою.

Психічне здоров’я безпосередньо впливає на наше фізичне здоров’я і навпаки. Погане фізичне здоров’я може відгукнутися погіршенням психічного здоров’я і, навпаки, проблеми з психічним здоров’ям можуть вплинути на здатність приймати обґрунтовані рішення та боротися з хронічними захворюваннями.

Мозок є невід’ємною частиною нашого тіла, як ноги, очі, серце. І він може мати сильну стресову реакцію, спричинену життєвим досвідом або психотравмами.  

Ментальні проблеми та психічні розлади — це стани мозку, які впливають на мислення, емоції та поведінку. Як правило, коли в людини починається психічний розлад, мозок і спосіб його функціонування зазнають змін. 

Наприклад, в основі депресії лежить збій у роботі нейромедіаторів. Проблеми в їхній роботі та роботі рецепторів порушують і гармонію в організмі, тому людина почувається погано не тільки морально, а й фізично. Основні речовини, дисбаланс яких може призводити до депресивних розладів, — це серотонін, дофамін і норадреналін

«Недолік серотоніну провокує тривожну депресію, яка, крім поганого настрою, викликає безпричинну тривогу і занепокоєння через дрібниці. Низький рівень норадреналіну є причиною занепаду сил, браку енергії і підвищеної стомлюваності. Дефіцит дофаміну призводить до втрати відчуття задоволення», — пояснює психіатр Віталій Плохих.

Читайте більше про депресію у нашому випуску
«Хочеться померти, щоб більше не відчувати цю порожнечу. Що таке депресія та як вона лікується» 

Коли проблеми з психічним здоров’ям, як-от хронічна тривога або депресія, супроводжують людину протягом тривалого періоду, у неї можуть виникнути ускладнення фізичного здоров’я. 

Сильна тривога та стрес впливають на роботу серця, імунітет, сон, що, зі свого боку, може призвести до переїдання вуглеводів, збільшення ваги, дисбалансу гормонів та імунної системи загалом, збоїв в організмі тощо.

Тому роз’єднання між «розумом» та «тілом» створює не зовсім коректне уявлення про те, що психічні та фізичні захворювання не мають спільних змінних.

Що таке психічний розлад та як він проявляється?

Поняття «психічний розлад» охоплює широкий діапазон порушень. Це стани, які впливають на мислення, почуття, настрій людини, щоденне функціонування та здатність комунікувати з іншими. Так само, як діабет є порушенням роботи підшлункової залози, психічні розлади — це умови, які часто призводять до зниження здатності впоратися зі звичайними потребами життя.

У людей із психічними розладами можуть спостерігатися різні симптоми. Наприклад, людина може непропорційно подіям відчувати себе нещасною чи надзвичайно щасливою або, навпаки, не мати жодних відповідних почуттів. Або ж у людини можуть порушуватися логічний ланцюжок думок, проявлятися вкрай позитивні або безмірно негативні судження про інших і про самого себе, також може втрачатися здатність критичної оцінки.

До ознак можна віднести зміни у сні, апетиті та рівні енергії, постійні думки або нав’язливі стани, відстороненість, відчуття смутку, безнадійності або збудження, проблеми з виконанням повсякденних завдань або бажання заподіяти шкоду собі або іншим.

У Міжнародному класифікаторі хвороб (МКХ) перераховані критерії, зокрема почуття, симптоми і поведінка протягом певного періоду часу, яким людина повинна відповідати, щоб їй офіційно могли діагностувати розлад. Це головний документ у світовій системі охорони здоров’я. З червня 2018-го в дію ввели його одинадцяту редакцію, яка буде повністю впроваджена 2022 року. 

МКХ виділяє, поміж інших, органічні розлади (формуються внаслідок ураження головного мозку) і розлади адаптації (спричинені тимчасовими обставинами, що зазвичай перешкоджають соціальному функціонуванню і продуктивності). Нижче ми розкажемо про найпоширеніші типи психічних розладів. 

Тривожні розлади

Всі тривожні розлади мають свій набір симптомів, але всі вони зосереджені навколо загальної характеристики — непомірного ірраціонального страху.Люди з тривожними розладами реагують на певні об’єкти або ситуації з острахом, а також із фізичними ознаками тривоги або паніки, наприклад, з прискореним серцебиттям чи надмірною пітливістю.  

Тривожний розлад діагностують, якщо тривожність заважає нормальному функціонуванню, реакція людини не є доречною в ситуації чи людина не може контролювати реакцію на певні подразники. До тривожних розладів належать генералізований тривожний розлад, панічний розлад, соціальний тривожний розлад та специфічні фобії. 

Читайте більше про фобії у нашому випуску
«Мій ірраціональний страх. Що таке фобії та якими вони бувають» 

Розлади настрою або афективні розлади

Це розлади, які супроводжуються постійним відчуттям смутку або періодами гіпертрофованого щастя чи коливаннями від надмірного щастя до надмірної печалі. Частіше це відбувається у бік пригнічення (з почуттям тривоги або без нього). Рідше спостерігається підвищення настрою. Найбільш поширеними розладами настрою є депресія та біполярний розлад.

Читайте більше про біполярний розлад у нашому випуску
«Між двох полюсів. Що таке біполярний розлад і як його лікувати»

Розлади харчової поведінки

Ці розлади проявляються в незвичайних емоціях, ставленні та поведінці, пов’язаних з масою тіла та їжею. Людина може переїдати, голодувати, надто концентруватися на своїх кілограмах, формі тіла та кількості вживаної їжі. Нервова анорексія та нервова булімія є найпоширенішими розладами харчової поведінки.

Розлади особистості

Патологічні стани, які є дисгармонійними за своєю природою, проявляються в поведінці, різних якостях характеру та майже завжди супроводжуються особистісною й соціальною дезінтеграцією. 

Деякі люди з розладом особистості можуть здаватися замкнутими, деякі — драматичними та емоційними, а інші — дивними або ексцентричними. Єдине, що у них спільне, — це те, що симптоми розладу досить серйозні та впливають на багато сфер життя. Ранні ознаки розладу особистості часто з’являються в підлітковому віці.

Залежності або розлади внаслідок вживання психоактивних речовин

Алкоголь,наркотики, тютюн є типовими об’єктами залежностей. Часто люди з цими розладами настільки втягуються у споживання, що починають ігнорувати свої обов’язки та підтримання стосунків з оточенням.

Психотичні розлади

Проявляються в тому, що розуміння та мислення людини викривлені. Найбільш характерні для цього розладу прояви — це галюцинації та марення.

Мати галюцинації означає чути або бачити щось нереальне, наприклад чути голоси, коли нікого немає поруч. Марення — це віра в те, що не відповідає дійсності, наприклад, віра в імплантований в голову людини мікрочіп. 

Для діагностування психотичного розладу обидва прояви мають тривати довше шести місяців. Але навіть важкі розлади зазвичай можна лікувати. Прикладом психотичного розладу є шизофренія.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)

Цей розлад може проявлятися як у розладах особистості, так і в розладах імпульсивної поведінки. Люди, які мають ОКР, страждають від постійних думок або страхів, які змушують їх виконувати певні ритуали або процедури з конкретною частотою. 

Наприклад, людина з цим розладом може мати необґрунтований страх перед мікробами, тому змушена по кілька разів на годину мити руки, аби почуватися у безпеці. Так само людина може відчувати потребу тричі натиснути клямку дверей, аби перевірити, чи вони заперті, або п’ять разів погладити кота по поверненню додому.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

Різновид неврозу, який може розвинутися після жахливої події, що травмує психіку,  наприклад, військових дій, терактів, аварії чи стихійного лиха, сексуального або фізичного насильства, несподіваної смерті близької людини чи побаченого злочину, чужої смерті або й факту того, що сама людина стала причиною смерті іншої. 

Люди з ПТСР часто мають тривалі і лячні думки та спогади про цю подію. Більше того, їх можуть супроводжувати флешбеки. 

Що може спричиняти психічний розлад?

Особиста слабкість, відсутність сильного характеру або погане виховання не є причиною або приводом до появи психічного розладу або ментальної проблеми. Це може торкнутися будь-кого, незалежно від віку, статі, соціального стану, релігії або етнічної приналежності. 

Психічний розлад — це не те, що можна «подолати силою волі». Це може статися через поєднання чинників, як-от генетичної схильності або хімії мозку, зловживання алкоголем або наркотичними речовинами, особистого життєвого досвіду або сімейної історії психічних розладів. Важливо розуміти, що тільки тому, що в одного члена сім’ї є психічний розлад, не означає, що він буде в інших.

Перелічені нижче чинники можуть призвести до погіршення стану психічного здоров’я у будь-який період людського життя:

  • жорстоке поводження з дітьми, психологічні та фізичні травми чи цькування;

  • соціальна ізоляція чи самотність;

  • відчуття дискримінації та загалом соціальної стигми;

  • несприятливий соціальний стан, бідність або борг;

  • страх (наприклад втратити когось із близьких);

  • сильний або тривалий стрес;

  • тривалий несприятливий стан фізичного здоров’я;

  • безробіття або втрата роботи;

  • бездомність або погані житлові умови;

  • довготривалий догляд за іншою людиною;

  • зловживання наркотиками та/або алкоголем;

  • домашнє насильство, знущання чи інші види насильства;

  • серйозна травма в дорослому віці, наприклад, внаслідок бойових дій, причетність до серйозного інциденту, в якому людина боялася за власне життя або була жертвою насильницького злочину;

  • фізичні причини, що можуть вплинути на поведінку або настрій — наприклад, травма голови або неврологічний стан, зокрема епілепсія. Перш ніж шукати подальше лікування проблеми психічного здоров’я, важливо відкинути можливі фізичні причини.

Важливо пам’ятати: тільки те, що ми не можемо точно знати, що викликає в когось проблеми з психічним здоров’ям, не означає, що воно є менш серйозним, ніж будь-яке інше захворювання, менш заслуговує на визнання та лікування, або ж займає менше часу у процесі відновлення.

Як лікують психічні розлади

Хороша новина про психічні розлади — це те, що вони піддаються лікуванню. Лікування відрізняється для кожного типу психічного розладу і є індивідуальним (те, що може працювати для однієї людини, може не працювати для іншої), залежить від тяжкості розладу та історії хвороб. Це може бути поєднання медикаментозного лікування, яке має підібрати лікар-психіатр, і додаткових методів для досягнення кращих результатів, наприклад психотерапії. Основні види лікувального втручання охоплюють:

Психотерапію

Психотерапія має корективну функцію — вона надає людям можливість говорити про свої думки і почуття зі спеціально навченим фахівцем, аби зрозуміти симптоми розладу і впоратися з його проявами. Терапія може зменшити стрес, пов’язаний з перебігом розладу, і навіть допомогти зменшити власне симптоматику.

Існує безліч різних видів психотерапії, які використовують при лікуванні психічних розладів, — наприклад, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), міжособистісна терапія, групова та сімейна терапія тощо.

Медикаментозне лікування 

Ліки допомагають мозку відновити його звичайний хімічний баланс, завдяки чому симптоми зменшуються або навіть зникають.

Антидепресанти зазвичай використовують для лікування депресії, але вони також можуть бути використані для лікування інших станів, як-от неспокій і безсоння. 

Люди по-різному реагують на різні типи антидепресантів, тому перш ніж вони зможуть знайти той, який працює, можливо доведеться спробувати декілька різних препаратів та/або типів ліків. 

Стабілізатори настрою (нормотиміки) застосовують для лікування біполярного розладу, шизоафективного розладу та інших психічних розладів, які викликають у людей екстремальні зміни настрою.

Антипсихотичні ліки вживають для лікування психозу, який може бути симптомом декількох психічних розладів, зокрема шизофренії, біполярного розладу І типу і важкої депресії. Такі препарати можуть використовувати в поєднанні з іншими для лікування тривожних розладів, обсесивно-компульсивного розладу, посттравматичного стресового розладу і розладів харчової поведінки.

Важливо обговорити ліки із психіатром і суворо дотримуватися інструкцій щодо їхнього вживання. Перед будь-якими змінами типів або дозування препаратів слід проконсультуватися з лікарем, щоб якнайкраще відстежувати можливі коротко- і довгострокові наслідки таких змін.

Час вживання ліків визначає лікар, це також залежить від стадії розладу та загального стану. Комусь достатньо пройти один призначений курс, а хтось може мати потребу в регулярному повторенні курсів або й постійному вживанні ліків. Призначаючи їх, лікар-психіатр повинен пояснити переваги і можливі побічні ефекти від вживання ліків. 

Всупереч міфам, медикаменти, які використовують під час лікування психічних розладів, не викликають ейфорії і не призводять до звикання. Також вони не є «таблетками щастя», що підвищують настрій і дають приплив сил. 

Вживання цих ліків не є зловживанням психоактивними речовинами — ліки, що КЕРУЮТЬ настроєм, дуже відрізняються від речовин, які ЗМІНЮЮТЬ настрій.

Зміни способу життя

Сталий режим дня та здорове харчування, достатня кількість сну та регулярні фізичні навантаження є важливою складовою для підтримання гарного психічного здоров’я.  

Самотурботу

Стратегії релаксації, навички подолання стресу, медитація тощо можуть бути корисними для відновлення хорошого психічного здоров’я.

Лікарняну або стаціонарну програму лікування 

Іноді проблеми з психічним здоров’ям стають досить серйозними, тому людина може потребувати стаціонарного лікування для стабілізації стану.

Це може статися, коли є загроза скоєння суїциду, завдавання шкоди собі чи оточенню або коли людина не можете самостійно подбати про себе. 

Будь-який курс лікування має підбиратися індивідуально. У будь-якому випадку, відвідування фахівця (психолога, психотерапевта чи сімейного лікаря) — це перший крок до лікування. Пам’ятайте, що раннє діагностування є дуже важливим у подоланні розладу. 

Takeaway. Звертайтеся по допомогу, якщо ви її потребуєте

Іноді ми всі можемо відчувати стрес або тривогу, а разом із цим в інший час ми почуваємося позитивно і сповненими впевненості. Балансувати «вгору і вниз» — це нормально. Але це може стати проблемою, якщо негативні чи стресові думки траплятимуться постійно або якщо вони почнуть впливати на ваше повсякденне життя. У цих випадках варто звернутися за консультацією до фахівця (психолога, психотерапевта чи сімейного лікаря).

Важливо розуміти, що не всі сімейні лікарі проходили додаткове навчання й можуть надавати необхідну допомогу. Дізнайтеся у вашого лікаря, чи компетентний він у тому, аби поглиблено обговорювати з вами ваше психічне здоров’я та надавати медичні поради.

Питання, які варто поставити фахівцеві

  • У мене є деякі з симптомів. Можливо я маю психічний розлад?

  • Якщо так, то яке лікування буде для мене найкращим?

  • Чи потрібно вживати ліки за рецептом? Чи потрібно звернутися до психіатра?

  • Чи потрібна мені психотерапія?

  • Чи можете ви порекомендувати фахівця, до якого я можу звернутися?

  • Це тимчасова проблема або вона постійна?

  • Чи потрібне мені лікування до кінця мого життя?

  • Що я можу зробити вдома, аби допомогти собі відновитися?

  • Як я можу пояснити іншим людям проблеми з психікою, які у мене виникають?

Не бійтеся просити про допомогу. Існує багато варіантів лікування та терапії. Психічний розлад — це аж ніяк не те, чого варто соромитися або вважати «непозбувною бентегою». Вивчення інформації щодо проблем ментального здоров’я може допомогти вам та іншим людям — іноді це може навіть врятувати чиєсь життя.

Добірка текстів, які можуть допомогти вам розширити знання в цій темі, але які ви могли пропустити:

1. Що таке ментальне здоров’я? 
2. «Хочу піти до психотерапевта». Чого чекати від терапії та якою вона буває
3. «Психе» означає душа. Чим займаються психологи, психіатри та психотерапевти
4. Чесність та підтримка. Як будувати стосунки, якщо в одного з партнерів психічний розлад
5. «Я буду поруч». Як підтримати людину з депресією і не вигоріти

 

Вгору

Читати більше: