Пошук

Ментальне здоров’я на роботі. Інструкція з подолання стресу та побудови ефективної комунікації | ARC.UA

Ментальне здоров’я на роботі. Інструкція з подолання стресу та побудови ефективної комунікації

23 Жовтень 2020

Авторки: Юта Коргун, Валерія Діденко
Ілюстраторка: Іра Лисенко

Для багатьох з нас робота — важлива частина нашого життя. Це те місце, де ми проводимо більшу частину нашого часу, де отримуємо дохід і знаходимо друзів. Повноцінна зайнятість може бути корисною для нашого психічного здоров’я та загального добробуту, проте може і шкодити йому. 

У цьому випуску ми продовжуємо говорити про роботу та наші стосунки з нею. Ми вже дізнавалися, як зберегти внутрішні ресурси, аби уникнути вигорання. А цього разу сфокусуємося на тому, як справлятися з робочим стресом та створювати безпечний простір для розмов про ментальне здоров’я. 

Також не оминемо того, як працедавець має піклуватися про ментальне здоров’я своїх працівників та чому це економічно вигідніше, ніж ігнорування пов’язаних із ним проблем. Допомагав нам у цьому психотерапевт, доктор психологічних наук, член групи експертів МОЗ напрямку «Психічне здоров’я» Віталій Климчук

Для початку. Робочі процеси та стосунки

Ментальне здоров’я — це те, як ми думаємо і відчуваємо, а також наша здатність справлятися із злетами і падіннями. Коли у нас гарне ментальне здоров’я, у нас є відчуття мети і напрямку, енергія, щоб робити те, що ми хочемо робити, і здатність справлятися з проблемами, які трапляються в нашому житті. 

Навряд можна говорити про ідеальне ментальне здоров’я, адже його не існує. Проте те, що може бути ідеальним, то це організація, яка піклується про ментальне здоров’я своїх працівників. Тут важливо говорити про увесь  спектр проявів ментального здоров’я, переконаний Віталій Климчук: 

«Ми не маємо говорити лише про людей, які мають психічні розлади, наприклад, депресію чи біполярний розлад. Ми маємо говорити про всіх людей, які потенційно можуть мати психічний розлад, а також про тих людей, які можуть і не мати психічного розладу. Але їхнє психічне здоров’я потребує підтримки, тому що є багато станів, які не є розладами, але псують якість життя». 

Тобто є ситуації, коли люди мають або мали би психічний розлад незалежно від того, як влаштований робочий процес в організації. У такому випадку варто говорити про створення безпечного простору, де люди і з психічними розладами або ментальними проблемами, і без них почувалися би комфортно. 

Інша річ, що робочі процеси можуть або покращувати, або погіршувати ментальне здоров’я працівників, зокрема внаслідок стресу на роботі та його впливів на нас. 

Робочі процеси і робочі стосунки — два паралельні і взаємопов’язані явища. 

Робочі процеси стосуються навантаження, комунікації, обов’язків працівників, облаштування місця для праці тощо. Існує навіть такий напрям, як workplace design for mental health (з англійської — дизайн робочого місця на користь ментального здоров’я). 

Наприклад, кольори можуть впливати на наш настрій та самопочуття. Зелений колір викликає відчуття спокою, а природні елементи, зокрема кімнатні рослини, додають відчуття затишку. Великі вікна без штор та більше відкритого простору також допомагають створити спокійне робоче середовище. 

Креативність та творчість у повсякденному робочому процесі — ще один елемент workplace design. Можна поставити у спільному просторі настільні ігри або виділити білу дошку спеціально для того, аби працівники могли малювати і писати там все, що відчувають. Це підвищує продуктивність та ще більше мотивує працівників до креативності. 

Робочі стосунки з колегами не зобов’язують нас до того, аби ми їх любили усім серцем. Достатньо просто підтримувати якісні й нетоксичні стосунки, котрі будуть комфортні кожному. Йдеться про вирішення конфліктних ситуацій, комунікацію між керівництвом та працівниками, доброзичливий простір, куди (не обов’язково хочеться, але щонайменше) приємно повертатися в будні. 

«Людям бракує навичок комунікації одне з одним — особливо, навичок комунікації між керівниками та підлеглими. І це призводить до того, що, робочі процеси можуть налагодитися, але людям буде некомфортно і неприємно працювати разом. Це викликає у них стрес. 

Ми комунікативні істоти від самого народження. Ми стали тими, якими ми є через те, що ми з народження спілкуємося з батьками, потім — з однолітками, з друзями та з іншими людьми»,— пояснює Віталій Климчук. 

Як пов’язані ментальне здоров’я і робота 

Варто дивитися на те, як наше робоче середовище впливає на нас — позитивно або негативно, а також на те, як наше ментальне здоров’я впливає на нашу здатність виконувати свої обов’язки. 

З одного боку, робота може змусити відчувати себе добре та надавати нам відчуття мети, що допомагає захистити та покращити ментальне здоров’я. З іншого боку, такі чинники, як стрес на роботі, булінг чи прояви дискримінації, можуть спричинити психічний розлад або ж погіршити вже наявний. 

Людині з ментальними проблемами може бути важче зосередитися та приймати рішення. Їй потрібно більше часу на виконання завдань, у неї виникають труднощі з виконанням кількох завдань одночасно. Така людина буде менш терплячою як зі своїми клієнтами, так і з колегами.  

До того ж, проблеми з ментальним здоров’ям можуть мати безліч різних симптомів і ознак. Важливо звернутися на консультацію до фахівця з ментального здоров’я або сімейного лікаря, якщо ви відчуваєте труднощі, які:
— заважають вам жити далі,
— стабільно впливають на ваш настрій протягом декількох тижнів,
— викликають у вас думки про самогубство.

Час для розмови. Чому важливо говорити про своє ментальне здоров’я

Поінформованість про ментальне здоров’я зростає, але люди з психічними розладами і далі стикаються з дискримінацією та неможливістю отримати необхідну їм допомогу. Багато людей, які відчувають стрес, намагаються приховати свої почуття тому, що бояться реакції інших людей.

Поширені психічні розлади, як-от тривога і депресія, притаманні більше 350 мільйонам людей у всьому світі

Симптоми депресії і тривоги можуть бути частиною типового спектру емоційного досвіду. Проте якщо ці симптоми посилюються протягом тривалого часу, психіатри ідентифікують їх вже як розлади.

І якщо симптоми, як-от пригнічений настрій, втрата інтересу до життя або здатності отримувати задоволення, низька концентрація, надмірне збудження, порушення сну й апетиту тривають більше двох тижнів, фахівці зазвичай діагностують депресію.

За найгіршого розвитку подій депресія може призвести до інвалідності і збільшити ризик скоєння самогубства. Проте легкі й помірні депресивні стани є дуже поширеними і ведуть до особистих страждань та низької продуктивності. 

Навіть без діагнозу «депресія» безсоння, нерішучість, важкий емоційний стрес призводять до погіршення результатів праці в чоловіків і жінок, а особливо негативно втома впливає на жінок.

Тривожні розлади також охоплюють важкі і тривалі симптоми, які викликають дискомфорт і заважають повсякденній діяльності. У такий спосіб, психічні розлади можуть проявлятися в контексті роботи і призводити до низької продуктивності.

Проте кожна третя людина з десяти соромиться говорити про свою тривожність або депресію, згідно з опитуванням Ipsos. Приблизно 60% співробітників, за даними Harvard Business Review, ніколи ні з ким на роботі не обговорювали свій психічний стан. Страх дискримінації і почуття сорому — одні з головних причин, через які люди не розповідають колегам про свої проблеми з ментальним здоров'ям. 

Очевидно, що якби більше людей знали і мали доступ до своїх прав щодо захисту ментального здоров’я, вони були б схильні більш відкрито говорити про свій психічний розлад роботодавцю. 

Коли на робочому місці створено культуру, в якій люди можуть бути самими собою, їм легше говорити про проблеми ментального здоров’я без страху та звертатися по допомогу, коли вони її потребують. Проте відверто розкрити власні проблеми серед колег може бути дуже нелегкою справою. Тому важливо, аби робочі місця ставали середовищем, в якому людина почувається в безпеці.

Звідки береться стрес на роботі та як з ним впоратися

Стрес впливає на всі рівні в робочих ланках, зокрема на  безпосередніх працівників, менеджерів і старших керівників. А надмірний або тривалий стрес спричиняє близько 40% причин усіх захворювань, які виникають у зв’язку з робочим процесом, і захворювань не лише психічних, але й фізичних.   

Напевно, чи не кожна людина в якийсь момент відчувала стрес внаслідок робочих процесів. Наприклад, вам необхідно  вкластися в дедлайн або виконати складне завдання. Це може бути корисно, адже допомагає залишатися напоготові і працювати з максимальною віддачею. Проте лише якщо це відбується короткими проміжками часу, а не триває постійно.

Фактори, що сприяють стресу на роботі:

— тривалий час роботи, робота понаднормово, без перерв або під час перерв, практика брати роботу додому;
— виконання позмінної роботи;
— тимчасовий тиск, занадто важка або занадто швидка робота, нереалістичні цілі;
— відсутність повного контролю над тим, що людина робить;
— відсутність впливу на загальні рішення організації;
— недостатня підтримка керівників, менеджерів та/або колег;
— відсутність гарантії зайнятості;
— робота, яка вимагає прийняття рішень на високому рівні;
— відсутність чіткого розподілу ролей;
— погана комунікація;
— конфлікт з колегами або керівниками;
— булінг;
— низький рівень визнання та винагороди;
— робота, яка викликає емоційне занепокоєння або вимагає високої емоційної включеності;
— погано прокомуніковані зміни та несправедливе ставлення до працівників;
— дискримінація незалежно від статі, етнічної приналежності чи сексуальної орієнтації.

 

 

Стрес може виникати в будь-якій роботі, навіть якщо ви дуже любите те, чим займаєтеся. Він не зникає зненацька тільки через те, що ви вирушаєте додому. А стрес постійний може позначитися на вашому самопочутті. До того ж, симптоми стресу і проблем психічного та фізичного здоров’я можуть бути дуже схожими

Щоб справлятися зі стресом на роботі і долати повсякденні життєві проблеми, важливо мати хороше ментальне здоров’я. Це допомагає нам впевненіше долати труднощі, будувати здорові стосунки і працювати більш продуктивно. У сприятливих умовах людина розвивається та реалізує свій потенціал. Але якщо вона регулярно перебуває у стресовому стані, це може стати проблемою не тільки для неї, але й для компанії. 

Напружене робоче середовище може сприяти виникненню головного болю, болю в животі, порушенню сну, дратівливості і труднощам з концентрацією уваги. Хронічний стрес може призвести до неспокою, безсоння, високого кров’яного тиску і ослабленню імунної системи. 

Він також може збільшувати ризик розвитку  депресії, ожиріння та серцево-судинних захворювань. Проблема посилюється тим, що люди, які відчувають надмірний стрес, часто справляються з ним деструктивними способами, як-от переїдання, вживання нездорової їжі, куріння або надмірне вживання наркотиків і алкоголю.

Дослідники з Американського інституту стресу (The American Institute of Stress), опитавши тих, хто шукає роботу, прийшли до висновку, що найчастіше — у 46% випадків — стрес на робочому місці викликає надмірне навантаження, занадто тривалі робочі години і брак повноцінного відпочинку, а також дисонанс між вимогами, які висувають до працівника, та його внутрішніми ресурсами. У 28% випадків стрес викликають стосунки в колективі (психоемоційні або психосоціальні фактори), а в 20% випадків — дисбаланс між роботою та особистим життям.

 

 

Але будьмо чесними: робота навіть в найкомфортніших умовах не гарантує захисту від стресових ситуацій. Знання того, що саме впливає на ваш стрес, дозволяє вам знайти правильні стратегії управління ним. Американська Асоціація Психологів пропонує такий алгоритм:

— Відстежуйте свої фактори стресу. Протягом одного або двох тижнів ведіть щоденник, щоб визначити, які ситуації створюють найбільший стрес та як ви на них реагуєте. Зафіксуйте свої думки, почуття, інформацію про середовище довкола,  людей, які вас оточують,і ваші реакцію. Ви підвищили голос? Зробили перекус зайвий раз? Записи можуть допомогти вам знайти закономірності серед факторів стресу і вашої реакції на них.

— Розвивайте здорові реакції. Замість того, щоб боротися зі стресом через фаст-фуд або алкоголь, зробіть вибір на користь здорового способу життя. Навіть коли ви відчуваєте, як зростає напруга. 

— Фізичні вправи чудово знімають стрес. Також виділяйте час для хобі і улюблених занять. Читання книги, прогулянки, походи на концерти або гри з сім’єю — не забудьте виділити час на те, що справді приносить вам задоволення. Не забувайте і про якісний сон. Обмежити споживання кофеїну наприкінці дня і зменшіть до мінімуму використання комп’ютера й телевізора у вечірній час.

— Встановіть особисті межі. Перебування онлайн в режимі «24/7» може виснажувати. Встановіть для себе кордони між роботою та особистим життям. Наприклад, не перевіряйте електронну пошту чи месенджери ввечері іне відповідайте в цей час на телефонні дзвінки по роботі. Хоча люди по-різному поєднують роботу та сімейне життя, створення чітких меж між цими обома сферами може знизити ймовірність конфлікту між ними і пов’язаного з цим стресу.

— Знайдіть час для того, щоб підзарядитися. Аби уникнути негативних наслідків стресу й виснаження, нам потрібен час, щоб відновити сили. Цей процес потребує «вимкнення» від роботи (тобто часу, коли ви не займаєтеся нею взагалі і навіть не думаєте про неї). 

— Не дозволяйте відпустці або вихідним пропадати даремно. За змоги відпочиньте та розвійтеся, аби після повернення до роботи ви могли працювати з максимальною віддачею. Практикуйте періодичне вимикання телефону та заняття, які не стосуються робочих обов’язків.

— Дізнайтеся, як розслабитися. Такі техніки, як медитація, вправи на глибоке дихання і майндфулнес, можуть допомогти зменшити стрес. Почніть з того, аби щодня кілька хвилин зосереджуватися на простому занятті (дихання, ходьба або вживання їжі). Уміння зосереджуватися на одній дії, не відволікаючись ні на що інше, покращиться з часом — пізніше ви зможете використовувати його в інших діяльностях.

— Поговоріть зі своїм керівництвом. Здоров’я працівників пов’язане з продуктивністю праці, тому ваш бос зацікавлений у створенні робочого середовища, яке сприятиме добробуту працівників. Почніть з відкритої розмови з вашим керівником.

Мета цієї розмови — не скласти перелік скарг, а, навпаки, розробити дієвий план боротьби зі стресорами, щоб ви могли краще виконувати свою роботу. Дещо може бути спрямоване на вдосконалення ваших навичок тайм-менеджменту. Інше — ресурси для покращення здоров’я, проговорювання очікувань від вас, отримання підтримки від колег, зміна робочих завдань на більш складні або змістовні, а також зміни на робочому місці, аби зробити його більш комфортним.

Отримайте підтримку. Допомога від близьких друзів та членів сім’ї може покращити вашу здатність керувати стресом. Ваш роботодавець може також мати доступні ресурси для боротьби зі стресом через програму допомоги працівникам, наприклад, інформацію в Інтернеті, доступні консультації та звернення до фахівців з психічного здоров’я, якщо це необхідно. 

Якщо ви й надалі почуваєтеся пригнічено через стрес на роботі, варто поговорити з психологом, який допоможе вам ефективніше керувати стресом і змінити нездорову поведінку.

Стрес, пов’язаний з роботою, можна пропрацьовувати з роботодавцем, аби визначити джерело свого стану та почати боротися з ним.

Важливо розрізняти стрес та натиск. Ми можемо переживати тиск щодня в різних ситуаціях та з різними людьми, проте це є те, що мотивує нас крокувати вперед. Та коли ми перестаємо справлятися з тиском і не встигаємо відновлюватися, ми переживаємо стрес.

Здорове робоче місце. Що може зробити роботодавець

Жодна робота не гарантує захисту від вигорання, депресії або тривоги. Але є й хороші новини — роботодавці можуть стати агентами змін. Можна елімінуватифактори ризику виникнення стресу на робочому місці, створити сприятливий для творчості клімат в організації, орієнтуватися на безпосередні потреби співробітників. Існують ефективні методи лікування психічних розладів, і роботодавці можуть полегшити доступ до них тим людям, які їх потребують.

Те, що можна змінити, — робочу атмосферу, навантаження тощо. Це безперечно позитивно вплине на ментальне здоров’я не лише працівників, а й їхніх сімей.

«У більшості випадків погіршення нашого психічного здоров’я на роботі відбувається поступово. Ніколи не буває та, що все було прекрасно, а потім зненацька виникає «у депресія», — зауважує Віталій Климчук.

Насправді, люди поступово й повільно прямують від хорошого ментального здоров’я до поганого, а потім і до розвитку психічного розладу, якщо вчасно не почати  вирішувати цю проблему. Емоційне вигорання — одна з тих речей, яка супроводжує погіршення ментального здоров’я. 

Читайте більше про емоційне вигорання тут: Бути не в ресурсі. Як розпізнати й попередити вигорання

Спочатку людині некомфортно жити та працювати в певних умовах, потім вона перестає справлятися зі стресом. З часом хронічний стрес погіршує стан ментального здоров’я настільки, що людина переживає вигорання. Вона починає  рятуватися алкоголем, наркотиками, ризикованою поведінкою — що є неправильно й лише поглиблює проблему. 

Керівникам важливо розуміти це і вчасно помічати зміну станів у своїх колег, аби підтримувати робочий ресурс організації. 

Протягом усього життєвого циклу співробітники рухаються туди-сюди по спектру ментального здоров’я на робочому місці. Цей спектр охоплює кілька категорій: здоровий на роботі, страждає, відсутній через погане самопочуття, не працює (менше року), не працює (більше року), ніколи не працював/ла.

До того ж, психічні розлади та ментальні проблеми напряму впливають на бізнес та економіку загалом. Наприклад, в Канаді економічні наслідки психічних розладів оцінюють приблизно в 51 мільярд доларів на рік, причому з них 6,3 мільярда доларів унаслідок втрати продуктивності. 

Погане ментальне здоров’я вважається «головною рушійною силою витрат» для роботодавців. Наприклад, дослідження, проведене у Великій Британії, показало, що ціна втрати продуктивності та зайнятості через депресію була в 23 рази вище, ніж вартість лікування цієї депресії в системі охорони здоров’я.

На глобальному рівні, за оцінками дослідження ВООЗ, депресія і тривожні розлади щорічно обходяться світовій економіці в 1 трильйон доларів США у вигляді втрати продуктивності. На кожен долар США, вкладений в лікування поширених психічних розладів, повертається 4 долари США у вигляді поліпшення здоров’я і продуктивності.

«Якщо загалом подивитися по світу, то що розвиненішою стає країна, то більше приватні та державні структури починають приділяти уваги психічному здоров’ю працівників. І не тому, що вони розуміють, що вони повинні це робити, а винятково з меркантильних міркувань. Вони розуміють, що вони втрачають», — додає Віталій Климчук. 

У багатьох країнах існують прийняті на державному рівні стандарти охорони праці, які передбачають піклування про ментальне здоров’я працівників. Наприклад, у Канаді на державному рівні затверджений стандарт під назвою «Психологічне здоров’я і безпека на робочому місці» («Psychological Health and Safety in the Workplace»), що є обов’язковим для дотримання усіма організаціями — приватними та державними.

Цей документ можна знайти за посиланням. У ньому також є мапа для керівників організацій, що допоможе зрозуміти власні запити й потреби. Однак важливо розуміти, що недостатньо просто прописати ці стандарти — потрібно активно їх впроваджувати.

Передусім варто говорити про зменшення рівня стигматизації щодо ментального здоров’я. Це дозволить працівникам почуватися комфортно, говорячи про власні проблеми. У свою чергу, організація може оцінити запит на обговорення цієї теми й ініціювати діалог, а також — продумати та впровадити політику, котра буде націлена на покращення ситуації.

Розуміння цих етапів дозволяє роботодавцям враховувати ментальне здоров’я всієї організації та розробляти стратегію, орієнтуючись на такі кроки:

— Профілактика (збереження здоров’я працівників на роботі)
— Раннє втручання (допомога працівникам у вирішенні проблем ментального здоров’я під час роботи)
— Допомога (повернення до робочих процесів тих, хто не працює, безпечно)

Комплексна стратегія — це те, на що потрібні час, зусилля та достатня кількість ресурсів. Якщо ваша організація ще не готова або перебуває на ранніх етапах свого шляху до підтримання оптимального ментального здоров’я — це нормально.

Поговоримо передусім про профілактичну стратегію та стратегію раннього втручання. Нижче наведено приклади дій, які можуть допомогти скласти діловий випадок та/або розпочати розмову щодо ментального здоров’я на робочому місці.

— Вбудувати vs ізолювати. Ключовою частиною розробки сталої стратегії є приєднання її до стратегії людських ресурсів організації. Для оптимального впливу корисно зосередитись на здоров’ї людини загалом, а не лише на здоров’ї ментальному. Так можна показати, що здоров’я та робота безпосередньо пов’язані. 

— Стійке та видиме лідерство. Керівники мають бути прикладом для наслідування і говорити про пріоритизацію ментального здоров’я в організації. Вони мають ініціювати заходи, які пропагували б турботу про ментальне здоров’я, і брати в них участь. Працівники оцінюють дії, а не слова.

— Якщо ти не можеш побачити цього, визначити або виміряти, то припускай. Ментальне здоров’я на роботі безпосередньо стосується поведінки. Поведінки колег, керівництва, вашої поведінки. Якщо її коригувати, то можна пом’якшити вплив стресу на психоемоційний стан. Загальний індекс здоров’я («Total Health Index») дозволяє дослідити загальні звички та навички працівників, аби дізнатися рівень їхнього здоров’я. Плюс у тому, що і працівники, і працедавці тепер мають дані, які можуть використати, аби покращити ситуацію. 

— Підтримка стосунків працівник-керівник. Найважливішими стосунками на роботі є співпраця між керівником та працівниками. Навчити керівників розуміти та підтримувати працівників з психічними розладами або ментальними проблемами є вигідно для організації.

Невдалий час для підготовки до кризи — коли вже перебуваєш у кризі. Керівники, які знають, що робити, будуть більш впевнено діяти задля підтримки співробітників, з більшою ймовірністю розумітимуть їхній обов’язок запитувати. Також вони розумітимуть те, що їхня роль полягає в ефективному управлінні, а також те, що побудова довірчих стосунків з працівниками є фундаментом для того, щоб допомогти їм, коли вони цього потребуватимуть.

 

— Створіть культуру турботи. Щоб допомогти співробітникам почуватися комфортно і звертатися по допомогу завчасно, варто створити для цього безпечний простір. Керівництво задає тон тому, як організація ставиться до ментального здоров’я загалом та до людей з психічними розладами.

Створення культури турботи починається із заохочення відкритої розмови про психічне здоров’я, зменшення стигматизації та навчання, інформування працівників та керівників про все, що стосується питань ментального здоров’я. 

— Проблеми психічного здоров’я не є ознакою слабкості. Навпаки, вони можуть виникати із широкого кола факторів (наприклад, накопичення стресу, травматичні життєві події). Однак проблеми з ментальним здоров’ям часто пов’язані з нездатністю впоратися зі стресом. Тільки завдяки розмові та навчанню працівники та керівники можуть зрозуміти, що такі невидимі проблеми, як психічні розлади, є реальними. Це сприяє зменшенню стигми.

Читайте також: «Та ти що, божевільний?» Учому небезпека стигматизації людей з психічними розладами та чому настав час її позбутися

— Говоріть про ментальне здоров’я в побуті. Нормалізуйте такі обговорення. Уникання розмов про ментальне здоров’я чи про досвід тих, хто має проблеми з ментальним здоров’ям, лише поглиблюватиме стигму. Більшість співробітників почуваються комфортно, коли говорять про фізичне, але не про ментальне здоров’я. Жодна людина не повинна страждати наодинці, усі мають розуміти, що отримати доступну допомогу — можливо.

«Є організації, які наймають корпоративних психотерапевтів, які працюють у них в організації. Є організації, які розвивають, створюють різні середовища через арт-терапію, через організацію комунікативних груп... 

Вони організовують безпечне середовище, куди можна прийти і раз на місяць поспілкуватися під фасилітацією про свій стан чи обговорити свої проблеми. Є організації, які думають більш системно — про організацію робочого дня, гнучкість, робочі процеси тощо», — пояснює психотерапевт. 

Організація може організувати цей процес, так, як їй буде зручніше. Комусь може підійти варіант з психотерапевтами, а комусь — лише зі створенням безпечного простору. Варіантів безліч, і всі вони націлені на те, аби допомогти працівниками і керівникам подолати стигму щодо ментального здоров’я на роботі. 

Національний інститут здоров’я і досконалості допомоги (The National Institute for Health and Care Excellence (NICE) у Великій Британії розробив рекомендації щодо піклування про ментальне здоров’я для організацій.Відповідно до них, важливо орієнтуватися передусім на гнучкість працівників у робочому процесі й графіку. 

Організація після низки обговорень може запропонувати своїм працівникам можливість самостійно обирати графік та формат роботи — дистанційно або в офісі. 

«Ви маєте дитину і працюєте повний робочий день. Ваша дружина працює повний робочий день. У вас немає бабусь чи дідусів. А дитина має бути в школі, потім її треба комусь забрати і відвести на гуртки.

Це перетворюється на постійний щоденний стрес — як саме це організувати. Людина на робочому місці замість того, щоб думати про роботу, думає про домашні клопоти». 

Існує підхід орієнтованого на результат робочого середовища (Results Only Work Environment (ROW). Він полягає в тому, що керівники платять не за кількість відпрацьованих годин, а за результат роботи. Так працівники краще розуміють свою роль в компанії, рівень своєї відповідальності, мірила успішності та наслідки за невиконане завдання. 

Ось деякі правила з цього підходу:
— працівники можуть працювати так, як хочуть, і там, де хочуть;
— вони можуть брати вихідні посеред тижня, якщо встигають виконувати всю необхідну роботу, тобто робочого графіку не існує;
— робота — це не про офіс, а про те, чим ви займаєтеся.

Усі ці речі можуть виконуватися лише за умови довіри керівників до своїх працівникам. Хіба це не те, що має бути в першу чергу? Саме на основі цього й вибудовуються будь-які ціннісні та комфортні стосунки. Навіть робочі.

Takeaway. Говоріть про свої проблеми 

На роботі та під час її виконання ми можемо помітити, що:
— втомилися більше, ніж зазвичай,
— здійснюємо невластиві помилки,
— складно мотивувати себе,
— постійно дратуємося,
— виглядаємо чи почуваємося дуже втомлено або виснажено,
— ізолюємося, уникаємо колег або частіше відволікаємося,
— відкладаємо на потім різні завдання,
— прискорюємося істаємо хаотичними,
— беремо на себе більше роботи, ніж ми можемо виконати. 

Це може бути важко — помітити ранні попереджувальні знаки в собі. Також важливо мати колег, які допоможуть нам звернути на це увагу та надати підтримку.  

Якщо ви відчуваєте дуже сильний стрес і переживаєте через роботі процеси — не бійтеся поговорити про це.

Передусім, спробуйте виявити причини стресу і що ви можете зробити, аби покращити ситуацію. В ідеалі, повідомте про це своїм менеджерам ще на ранньому етапі. Якщо ваш стрес пов’язаний з роботою, це дасть їм можливість допомогти і запобігти погіршенню ситуації. Навіть якщо це не пов’язано з роботою, вони можуть щось зробити, аби зменшити тиск на вас.

Якщо джерелом тиску є ваш керівник, дізнайтеся, які процедури існують для вирішення цього питання. Якщо таких немає, поговоріть з представником профспілки або працівником, який може надати консультації з цілої низки робочих питань. Крім того, ви можете поговорити зі своїм відділом кадрів або звернутися до програми допомоги працівникам чи консультативної служби, якщо такі є. 

Багато співробітників неохоче говорять про стрес на роботі — вони бояться, що виглядатимуть слабкими. Але стрес — це не слабкість, і він може трапитися з ким завгодно. Пам’ятайте: жоден роботодавець не повинен піддавати своїх працівників стресу, і це питання слід сприймати серйозно і вам, і вашому роботодавцю.

Варто прочитати

Ліз Фослейн, Моллі Вест Даффі. «Емоції на роботі. Як вони сприяють нашій успішності»

 

Вгору

Психея/ Більше

Підписатися

Читати більше: