Пошук

Ментальне здоров’я та вікові зміни. Як турбуватися про старших близьких

02 Жовтень 2020

Авторки: Юта Коргун, Єлизавета Чеховська
Ілюстраторка: Іра Лисенко

Ментальне здоров’я та вікові зміни. Як турбуватися про старших близьких | ARC.UA

У всьому світі населення швидко старіє. До 2050 року люди старше 60 років становитимуть близько 22% населення планети, а це — майже 2 мільярди людей, такий прогноз робить ВООЗ.

Україна ж входить до тридцяти найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше. Наприклад, 2015 року ця частка становила 21,8 %, а частка людей віком 65 років і старше — 15,5 % від загальної чисельності населення. До 2025 відсоток людей, старших 60 років, зросте до 25 %.

Проте люди старші 60 років роблять значний внесок у розвиток суспільства, як члени сімей, волонтери та активні учасники соціальних заходів. Однак здоров'я, особливо ментальне, в цьому віці особливо вразливе.  

У цьому випуску Психеї говоримо про виклики для ментального здоров’я старших людей, маркери та ознаки того, коли час скерувати близьку людину до фахівця та те, як піклуватися про себе з часом. 

Про все це ми поговорили з Віктором Холіним, вченим секретарем Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, та Станіславою Орловською, операційною директоркою фонду «Життєлюб».

 

Чи загострюються проблеми ментального здоров’я з віком?

Психічні розлади не є природною частиною старіння. У будь-який момент життя людини її ментальному здоров’ю можуть загрожувати найрізноманітніші фактори ризику.

Люди старшого віку можуть відчувати психологічні проблеми, пов'язані зі зниженням рухливості, хронічними болями, слабкістю. Крім того, вони частіше стикаються з такими подіями, як важка втрата або зниження соціального статусу після виходу на пенсію.

Кожна п’ята людина старша 60 років стикається з психічними чи неврологічними розладами (за винятком розладів, пов'язаних з головним болем), за даними ВООЗ. З усіх видів інвалідності 6,6% спричинені саме ними. 

Що старшою стає людина, то рідше вона звертається по медичну допомогу. А коли таки приходить на консультацію до лікаря, частіше повідомляє про фізичні симптоми, які він або вона відчувають, ніж про симптоми, пов’язані з проблемами ментального здоров'я. 

Не останню роль тут відіграє стигма та наслідки каральної психіатрії в часи СРСР. Ще один важливий фактор — низька обізнаність про ментальне здоров’я. Хтось просто не помічає проблем або не може пояснити, що він або вона відчуває.

Станіслава Орловська розповідає з власного досвіду, що сьогодні є тенденція до насторожливого ставлення до психотерапії у старших людей. Попри те, що вона сама є психологинею, вона, до прикладу, не може умовити свою маму піти на терапію. Її старша колега теж не погоджується. Її контраргументи такі: 

«я і так багато займаюся самокопанням, мені це не допомагає»
«навіщо це? балакали, балакали – сіли і заплакали»
«я не хочу чужій людині розказувати інтимні речі»
«мені і так надто боляче, я все життя це затикаю глибоко всередину себе і діставати не хочу»

Станіслава думає, що основні причини відмови від психотерапії такі: 

«Це помилкове уявлення про процес (психотерапії — прим. ред.), сформоване масовою культурою, анекдотами та стигматизацією цього процесу у минулому. Хибне уявлення про те, що якщо мені потрібна терапія, це означає, що я “психічнохвора”. Плюс, пострадянське ставлення до будь-якого лікування — якщо я ще не вмираю, то й рано йти до лікаря». 

На додачу до цього українські реалії такі, що люди поважного віку живуть за межею бідності. Також в Україні немає цілісної державної стратегії щодо вирішення проблем людей поважного віку. Серед них такі: низький рівень добробуту (йдеться про низьку пенсію та недосконалу систему соціальних послуг), поганий стан здоров’я та труднощі з доступом до якісної медичної допомоги. Крім того, люди поважного віку заледве залучені в соціальні активності спільноти.

«Думаю, краще запитати, з якими викликами не стикаються люди поважного віку в Україні. Особливо під час пандемії. Вийти з дому — виклик. Купити продукти — виклик. Піти на пошту — теж виклик», — каже Станіслава Орловська. Розвиває тему далі:

«Якщо спробувати класифікувати усі проблеми людей поважного віку, то одна з них – це покриття базових потреб, інша – соціальних. До базових потреб відносяться їжа, житло і комунальні послуги, одяг і взуття, ліки та лікування. Пропонуємо вам зараз згадати скільки грошей на місяць ви витрачаєте на це. Порахували? А тепер ознайомтесь із мінімальною пенсією — 1712 грн. Як ви розумієте – це постійний режим виживання. Коли щодня ти мусиш обирати між знеболювальним та вечерею, відчуття базової безпеки, спокій, тверезість думки, впевненість у собі – все це стає неможливим.

Після базових потреб на перший план виходить самотність.

Коли людина переступає пенсійну вікову межу, соціальне життя змінюється кардинально. Ти перестаєш існувати для ринку праці, маркетингових стратегій, поступово ти перестаєш існувати навіть для перехожих на вулиці. Коло твого спілкування змінюється. Ти втрачаєш друзів і рідних, тому що вони один за одним йдуть з життя. А щоб знайти нових теплих і важливих людей, треба перебороти величезну купу комплексів та інших внутрішніх перепонів. І ця самотність виглядає, як чорна космічна прірва». 

На що звертати увагу. Маркери

Коли людина старіє, в її поведінці можна побачити певні зміни. Забудькуватість — це нормально, проте стійка втрата когнітивних функцій або пам'яті є небезпечними. Те ж саме стосується сильної тривожності  або тривалих депресивних станів.

«Тривога, забудькуватість, проблеми із виконанням повсякденних домашніх справ, порушення в орієнтації у просторі та часі, проблеми у мові, наявність галюцинацій та маячних ідей, розмови про смерть, апатія, плаксивість тощо, — найпоширеніші маркери наявності психоневрологічної сфери людини», — пояснює Віктор Холін.

Не соромтеся звертатися по допомогу, якщо ваша близька людина старшого віку відчуває будь-які з перерахованих вище симптомів. Сімейний лікар — це завжди гарний початок. Він може скерувати до психолога, психотерапевта або психіатра, якщо така потреба справді буде. 

Віктор пояснює, що дуже часто люди поважного віку, які мають ментальні проблеми,  або ігнорують наявні порушення, або не усвідомлюють їх, тому дуже важливо бути уважним до своїх близьких. 

«Старість сама по собі не є причиною таких проблем як знижений настрій або забудькуватість, не кажучи вже про більш виражені порушення поведінки. Якщо вони присутні у людини – це прояви захворювання, яке необхідно діагностувати та  лікувати». 

Віктор переконаний, що дуже важливо знайти адекватні слова та підхід для людей поважного віку, щоб вони зголосились пройти психологічне дослідження. Для цього дуже спокійно, але наполегливо треба просити таку людину звернутись до відповідного медичного закладу або кабінету приватного фахівця та супроводити її на візит. 

Найбільш поширені розлади 

До того ж, ознаки проблем з ментальним здоров’ям можуть бути непомітними або ж входять до спектру інших станів здоров’я або життєвих змін. 

Одна з особливостей психічних розладів у людей старшого віку — це феномен соматизації: проблеми з психікою можуть проявлятися в тілесних недугах. 

Окрім того, люди старшого віку з серцево-судинними захворюваннями можуть мати вищий рівень депресії, ніж здорові. Депресія ж, в свою чергу, може посилювати перебіг багатьох захворювань, а в деяких випадках, підштовхнути старшу людину до суїциду. 

Більше про те, як запобігти самогубству, читайте в випуску: Коли життя — це нестерпний біль. Як допомогти людині, яка розмірковує про самогубство

Щоб не пропустити небезпечний момент, важливо звертати увагу на найменші зміни в настрої та поведінці своїх старших родичів. В багатьох випадках прогресування захворювання ще можна зупинити.

Найбільш поширеною проблемою психічного здоров'я серед літніх людей є важке когнітивне порушення або деменція. Це синдром, при якому відбувається деградація пам'яті, мислення, поведінки і здатності виконувати щоденні дії.  

За оцінками ВООЗ, у світі 50 мільйонів людей живуть із деменцією, причому 60% хворих на деменцію проживають у країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

Віктор Холін пояснює: деменція — стан, коли порушуються пізнавальні функції людини (пам'ять, увага, мова, мислення та сприйняття навколишнього світу, рахування, орієнтація в часі, просторі та у власній особистості та ін.), що призводить  до  неможливості самостійно функціонувати та виконувати звичайні повсякденні справи.

«Найчастіше спочатку порушується пам'ять на нещодавні події.  При деменції також можуть зустрічатись явища вираженого неспокою (як вербального так і фізичного) — ажитація, та навіть прояви агресивної поведінки (вербальна та фізична агресія). Можуть спостерігатись маячення, галюцинації та різні психотичні стани».  

Деменція по-різному вражає людей. Це залежить від впливу хвороби і від індивідуальних особливостей людини перед захворюванням. Вилікувати хворобу неможливо, а ось уповільнити її перебіг — так, якщо вчасно розпізнати симптоми і звернутися до фахівців. Ознаки та симптоми, пов'язані з деменцією, проходять три стадії розвитку.

Рання стадія: ця стадія деменції часто залишається непоміченою, оскільки розвивається поступово. Загальні симптоми включають: забудькуватість, втрату відліку часу, порушення орієнтації в незнайомій місцевості.

Середня стадія: у міру прогресування деменції до середньої стадії ознаки і симптоми стають більш явними та все більш звужуючими можливості. Вони включають: забудькуватість щодо недавніх подій та імен людей, порушення орієнтації вдома, зростаючі труднощі в спілкуванні, потреба в допомозі для догляду за собою, поведінкові труднощі, включаючи безцільне ходіння і задавання одних і тих же питань.

Пізня стадія: на пізній стадії деменції розвивається майже повна залежність і пасивність. Порушення пам'яті стають значними, а фізичні ознаки і симптоми більш очевидними. Симптоми включають: втрату орієнтації в часі і просторі, труднощі в розпізнаванні родичів і друзів, зростаючу потребу в допомозі для догляду за собою, труднощі в пересуванні, поведінкові зміни, які можуть посилюватися і включати агресивність.

Віктор Холін додає, що тривожно-депресивні розлади у людей поважного віку можуть дуже варіюватися. Емоційні розлади можуть трансформуватися в скарги соматичного характеру, коли емоційні розлади описують, як будь-які больові синдроми. Також людина може бути апатичною та говорити про смерть, зокрема й планувати її. 

«Слід пам’ятати, що друга “хвиля” суїцидів припадає саме на поважний вік, тому треба дуже уважно ставитись до будь-яких можливих проявів депресивних розладів у людей поважного віку та вчасно їх лікувати».

Люди, що мають будь-які з  вищенаведених  проявів у поведінці (забудькуватість, тривога, неспокій, агресивні прояви або навпаки прояви апатії) мають звернутись до невролога або психіатра, які визначать стан пацієнта, проведуть необхідну діагностику та запропонують відповідне лікування. 

«У кожному обласному та районному центрі країни є так звані психоневрологічні диспансери (прим. ред. — зараз: заклад соціального захисту осіб, які страждають на психічні розлади),  де є відповідні лікарі, психологи, психотерапевти, які професійно  зможуть допомогти,  та при необхідності скерувати таких людей до відповідних клінік». 

Наприклад, у Києві можна звернутися до Інституту геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова Національної академії медичних наук України, в Харкові — до Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України. Там люди старшого віку, які мають підозру на деменцію або інше неврологічне порушення, можуть пройти діагностування та отримати лікування. 

Депресія 

Тип розладу настрою, який вважається найпоширенішою проблемою психічного здоров'я серед старших людей. Якщо його не лікувати, це може призвести до фізичних і розумових розладів й значно ускладнить життя. Крім того, депресія може впливати на симптоми і лікування інших хронічних проблем зі здоров'ям.

Загальні симптоми депресії включають тривалий смуток, проблеми зі сном, фізичний біль або дискомфорт, дистанціювання від занять, якими раніше займалися, і загальне «уповільнення».

Старші люди, які мають депресію, зазвичай частіше викликають швидку допомогу і відвідують лікарів, приймають більше ліків і довше залишаються в лікарні, ніж їхні однолітки. Жінки більш схильні до розладу, ніж чоловіки.

Більше про депресію читайте в випуску: «Хочеться померти, щоб більше не відчувати цю порожнечу». Що таке депресія та як вона лікується

Тривожні розлади

Як і депресія, тривожність — дуже поширений розлад настрою серед літніх людей. Насправді ці дві проблеми часто виникають одночасно. Майже половина старших людей, які мають тривогу, також мають і депресію. 

Тривожність у літніх людей пов'язана з рядом факторів ризику, зокрема:
— Погане самопочуття, проблеми зі сном;
— Серцево-судинні хвороби, діабет, захворювання щитовидної залози та пов’язані з ними хронічні захворювання;
— Побічні ефекти, викликані певними ліками;
— Зловживання алкоголем, наркотиками або ліками, що відпускаються за рецептом;
— Фізичні порушення, що обмежують щоденне функціонування;
— Стресові події, як-от смерть партнера або партнерки, важкий стан здоров’я чи інша подія, що змінює життя;
— Травматичне або важке дитинство;
— Регулярне повторення фізичних симптомів.

Існує кілька різних типів тривожних розладів, найбільш поширеними з яких є генералізований тривожний розлад (стійке занепокоєння або страх, які з часом можуть прогресувати) і фобії.

Фобія — страх чогось, що зазвичай не становить загрози. Фобії можуть змусити людей уникати певних речей або ситуацій через ірраціональні страхи. 

Більше про фобії читайте у нашому випуску: Мій ірраціональний страх. Що таке фобії та якими вони бувають

Панічний розлад характеризується періодами раптового сильного страху, який може супроводжуватися прискореним серцебиттям, тремтінням, пітливістю, ускладеним диханням або відчуттям приреченості.

Симптоми панічного розладу:
— Раптові повторювані напади сильного страху;
— Відчуття безсилля чи неконтрольованості;
— Постійний неспокій щодо нападу паніки, який може статися в майбутньому;
— Уникнення ситуацій, в яких раніше ставалися панічні атаки.

Обсесивно-компульсивний розлад (або ОКР). Люди, які мають ОКР, відчувають неконтрольовані повторювані думки (нав'язливі ідеї) або ритуали (компульсії). Приклади ритуалів включають миття рук, перевірку того, чи вимкнені або увімкнені прилади, постійний підрахунок регулярності повторення якихось дій. 

Біполярний афективний розлад характеризується незвичайними змінами настрою і часто неправильно діагностується у старших людей, адже його симптоми типові для природного процесу старіння. Особливо спільні ці симптоми з деменцією і хворобою Альцгеймера. Біполярний розлад однаково зустрічається у жінок і чоловіків цієї вікової групи.

У той час як молоді люди в маніакальній фазі біполярного розладу демонструватимуть класичні ознаки, такі як піднесений стан і ризикована поведінка, старші люди, ймовірно, стануть більш збудженими або дратівливими.

Більше про БАР читайте у нашому випуску: Між двох полюсів. Що таке біполярний розлад і як його лікувати

Розлади харчової поведінки

Старші люди, що мають розлади харчової поведінки, зазвичай відмовляються від їжі, кажучи, що вони не занадто голодні або погано почуваються. Вони можуть мати спотворене уявлення про своє тіло, труднощі з вираженням своїх почуттів, сімейні конфлікти і приховувати свої звички. На відміну від більш молодого покоління, старші люди можуть використовувати проносні замість того, щоб викликати блювоту.

Оскільки старші люди стикаються з безліччю унікальних проблем (зубні протези, проблеми з травленням, ліки або інші проблеми зі здоров'ям, які впливають на апетит і харчування), важливо не робити припущень щодо того, чи є у нього або неї розлад харчової поведінки. Натомість краще запитати напряму.

Про булімію, анорексію та інші харчові розлади читайте більше у нашому випуску: Їжа поза контролем. Що таке розлади харчової поведінки та в чому їхня небезпека

Як допомогти людям поважного віку піклуватись про своє ментальне здоров’я

Ми можемо не завжди мати внутрішній ресурс або достатньо знань, аби допомогти своїм близьким. Також ми не можемо змусити їх робити щось, чого вони не хочуть, але що, здавалось би, так важливо. 

Те, що ми точно можемо зробити, — пояснити нашим близьким цінність та користь піклування про власне ментальне здоров’я, а також прищеплювати нові звички. Нижче перелік практичних порад, які ви можете взяти собі за основу. 

Допоможіть їм опанувати нові заняття

В українському суспільстві існує стереотип про те, що вчитись чомусь новому після певного віку беззмістовно, адже пам’ять значно погіршується, а розум втратив гнучкість. Це не зовсім так: дослідження свідчать про те, що хоча деякі аспекти пам'яті та обробки інформації змінюються з віком, фізична активність і опанування нових навичок можуть допомогти зберегти гостроту розуму. 

Можливо, є щось, чим ваші батьки або старші родичі хотіли займатися в молодості, але не мали для цього ресурсів? Це може бути живопис, гра на музичному інструменті, різьблення по дереву та багато іншого. Розпитайте їх про це. 

Спонукайте зберігати соціальні зв’язки

Колишні колеги, друзі дитинства, далекі родичі — це може бути будь-хто, спілкування з ким приноситиме задоволення. Навіть якщо з моменту останньої зустрічі минуло багато років, відновити стосунки ніколи не пізно.

Заохочуйте говорити про негативні почуття (на рівні з позитивними)

Адже переживати негативні емоції значно легше, якщо проговорювати їх і отримувати підтримку. Окрім цього, говорячи про проблему людина починає розбиратися у причинах своїх негараздів і таким чином наближається до їхнього вирішення.

Будуйте спільні плани

Очікування запланованих подій може приносити стільки ж радості, як і сама подія. Також планування надає життю структури та значення, що теж позитивно позначається на ментальному здоров’ї. Це стосується і короткострокових, буденних планів.

Заохочуйте піклуватись про себе

Часто літні люди піклуються про інших більше, ніж про себе. Спробуйте поговорити з ними про те, чого б їм хотілося, аби почуватися щасливими, і як ви можете цьому посприяти.

Один з найкращих способів потурбуватись про себе — налагодити якісний сон. З віком структура сну може змінюватись: швидка фаза (стадія поверхневого сну) збільшується, а повільна (стадія глибокого сну) стає меншою, що призводить до ранніх пробуджень і відчуття сонливості протягом всього дня. Якщо ви помічаєте  цей або інші розлади сну у старших родичів, переконайте їх звернутися до лікаря, щоб розв’язати цю проблему.

Більше про розлади сну читайте в цьому випуску: «Хочу спати, але свідомість тримає мене на поверхні». Якими бувають розлади сну та як з ними впоратися

Ознайомте своїх близьких із рекомендаціями щодо здорового харчування

Правильно підібраний раціон здатен знівелювати багато ризиків для здоров’я — від розвитку депресії до хвороб серцево-судинної системи. Розкажіть їм про те, який значний вплив має їжа на їхнє самопочуття. 

Подорожуйте та відвідуйте нові місця разом 

Звісно, поки триває карантин, краще утриматися від поїздок, але щойно ситуація покращиться, сплануйте собі подорож. Це не лише зміцнить ваші стосунки, а ще й дозволить вам обом відірватися від рутини та відкрити для себе щось нове.

Дозвольте своїм близьким стати більш самостійними

Що старшими стають наші родичі, то більшу потребу опікуватись про них ми можемо відчувати. Але це не має переходити межу, коли ми беремо на себе виконання тих задач, з якими вони самі можуть впоратися. 

Якщо ви можете забезпечити стареньких гаджетами, радимо зробити це. Доступ до інтернету відкриває багато можливостей, зокрема тих, що є нагально важливими у часи пандемії: шукати достовірну інформацію та мати зв’язок із рідними, як би далеко вони не знаходились. Також не забудьте навчити їх базовим цифровим навичкам та основам цифрової безпеки.

Takeaway. Чому важливо розвивати спільноти для людей поважного віку

Збереження гарного ментального здоров’я у поважному віці може бути доступним завдяки активному і здоровому старінню. До того ж, психологічна допомога людям старшого віку повинна починатися зі створення спільнот, де вони зможуть знову відчути себе частиною суспільства, знайти друзів, відкрити в собі нові таланти. Сьогодні в Україні немає єдиної всебічно скоординованої на державному і недержавному рівнях системи геріатричної допомоги населенню.

Проте існують благодійні фундації, які опікуються старшими людьми, допомагаючи їм жити повним життям.  Станіслава розповідає про те, як це відбувається в фонді «Життєлюб».

«“Ви змінили моє життя! Я більше не хочу помирати” — такі слова ми чули у фонді “Життєлюб” безліч разів і заради цих слів ми і працюємо. Але це не ми змінюємо життя людини, ми лише створюємо умови для того, щоб жінка або чоловік золотого віку познайомились із іншими такими самими людьми. І ця проста подія має абсолютно цілющу властивість». 

Для людей поважного віку існують різні альтернативи: кінотеатри, простори для занять спортом або танцями, концерти тощо. А про піклування про власне ментальне здоров’я говорять не прямо через запрошення на консультацію до психолога або психотерапевта, а через проєкт щодо працевлаштування, наприклад. На онлайн-зустрічах є волонтерка-психологиня, яка може поділитися лайфхаками щодо ментального здоров’я або запропонувати свої послуги, якщо бачить такий запит. 

«Ми намагаємось створювати ось такі групові формати, лекційні або ворк-шопи. Тому що наважитись піти на лекцію про ментальне здоров’я набагато простіше ніж на індивідуальну консультацію. Поки що. Але це процес, ми рухаємось і я не сумніваюсь, що незабаром ми опинимося в зовсім іншій ситуації розповсюдження та толерантності до психотерапевтичної допомоги серед людей золотого віку».

Цей проєкт один із прикладів того, як можна допомагати людям поважного віку піклуватися про власне ментальне здоров’я. Адже як бачимо, часом достатньо долучати їх до різних соціальних активностей, аби вони були включені в життя й справді хотіли якісно та щасливо жити. 

Якщо ви маєте близьких людей старшого віку, які можуть потребувати вашої допомоги, розкажіть їм про можливості в рідному місті. Якщо ж таких ініціатив у вашому місті або селі немає, запросіть їх на прогулянку, в кінотеатр або на танці — створіть позитивну атмосферу самі й залучайте своїх близьких до діалогу. 

Ми підготували для вас перелік деяких організацій, які піклуються про людей поважного віку: 

Життєлюб (Київ) — проєкт, спрямований на організацію дозвілля людей поважного віку і надання їм необхідної адресної допомоги. Контакти: ‎+38 099 669 49 34 (з 13:00 до 18:00; пн-пт)

«Гідна старість» від Let’s help! (Київ) — ініціатива, що працює з геріатричними пансіонатами. Контакти: +38 044 221-61-21

Карітас (вся Україна) — організація, що надає матеріальну та юридичну допомогу багатьом категоріям населення. Контакти: +380 32 297 66 36

Сиві і щасливі (Львів) — проєкт, покликаний популяризувати активний спосіб життя. Контакти: syvi.lviv@gmail.com

Старенькі (Київ, Дніпро, Львів) — благодійна ініціатива, присвячена питанням старості в Україні. Контакти: help@starenki.com.ua

Спільнота Святого Егідія (вся Україна) — християнська організація, яка зокрема надає допомогу та відвідує старших людей у пансіонатах. Контакти: santegidio@ukr.net

Товариство Червоного Хреста України (вся Україна) — організація, що допомагає будь-кому у скрутній ситуації. Контакти: 0 800 332 656

Вгору

Читати більше: