Пошук

Гігієна рук у громадських місцях: чому необхідні антисептики

12 Травень 2020

Збудники небезпечних хвороб є всюди. Вони можуть залишатися на різних поверхнях протягом тривалого часу, легко можуть потрапити на руки, а потім і в організм людини.

Ефективним запобіжником у передачі вірусів та інфекцій є ретельне миття рук милом та водою або використання антисептиків із вмістом спирту не менше 60%.

Через пандемію COVID-19 тема вірусів та інфекцій, наслідків їхнього поширення і захисту від них є однією з найбільш актуальних серед медичної спільноти, урядів країн і громадян. Тому забезпечення безперебійного доступу до води та мила, а також інших засобів для дотримання гігієни рук, наприклад, антисептиків є критично важливим у сьогоднішніх реаліях життя. Чому?

Збудники небезпечних хвороб є всюди. Вони можуть залишатися на різних поверхнях протягом тривалого часу, легко можуть потрапити на руки, а потім і в організм людини. Ефективним запобіжником у передачі вірусів та інфекцій є ретельне миття рук милом та водою або використання антисептиків із вмістом спирту не менше 60%. Саме миття рук також є найпростішим та економічно доцільним способом, що запобігає поширенню небезпечних патогенів і суттєво знижує ймовірність передачі інфекційних хвороб.[1]

Є деякі відмінності між миттям рук милом і водою та використанням антисептика. Мило та вода (за умови частого, ретельного та тривалого миття) знищують та буквально змивають з рук небезпечні патогени шляхом руйнації оболонок бактерій та вірусів. Натомість антисептик вбиває певні патогени, але не здатний прибрати з рук бруд. Зокрема, антисептики втрачають ефективність, якщо руки спітніли. Саме тому передусім варто завжди віддавати перевагу милу і воді, а якщо такої можливості немає — використовувати спиртовмісні антисептики.[2]

Доказова база.

Результати низки досліджень підтверджують, що миття рук може запобігти небезпечним захворюванням і навіть врятувати життя. Дотримання регулярної гігієни рук впливає на зменшення захворюваності респіраторними хворобами — випадків заражень стало менше на 15-20%.[3] Результати восьми досліджень свідчать, що миття рук знижує ризики респіраторної інфекції. Зменшення ризику становить приблизно 16%.[4]
Метааналіз чотирьох баз даних, опублікованих з січня 1960 року по травень 2007 року, свідчить, що покращення доступу до гігієни рук призвело до зниження захворюваності шлунково-кишковими та респіраторними хворобами на 31% та 21% відповідно.[5]
У медичному журналі JOEM (Journal of Occupational and Environmental Medicine) опублікували результати рандомізованого контрольованого дослідження, яке показало, що щоденне використання санітайзерів в офісі знижує рівень захворюваності працівників на 20%.[6]

Низка досліджень пов’язує миття рук з зменшенням смертності внаслідок різних хвороб. Миття рук може зменшити кількість смертей, пов'язаних зі кишковими інфекціями до 50%.[7] А кількість респіраторних захворювань — до 16%.[8] Використання антисептиків у школах зменшило загальний відсоток відсутності учнів через інфекційні захворювання на 19,8%. Дослідження проводилося у 16 початкових школах із залученням 6 000 учнів.[9]

Потреба в дезінфекції рук і, відповідно, забезпеченні антисептиками, є вкрай важливою та необхідною. Авторитетні організації, на зразок Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO) чи Центру США з контролю та профілактики захворювань (CDC), неодноразово наголошують на важливості регулярного миття рук (або використанні дезінфікуючого засобу на основі спирту (щонайменше 60% складу), якщо немає можливості помити руки водою та милом), як способу запобігання поширення вірусу SARS-CoV-2 та інших інфекцій.[10]

Отже, належне дотримання гігієни рук є важливою інтервенцією у сфері громадського здоров’я, що може запобігти поширенню вірусів та інфекцій та суттєво знизити рівень захворюваності населення.

Ситуація в Україні сьогодні.

В Україні (коли немає обмежувальних заходів) мільйони людей щодня користуються громадським транспортом, послугами адміністративних установ чи торговельних закладів, торкаються дверей і ручок у громадських місцях, оплачують проїзд чи покупки готівкою. В сьогоднішніх реаліях поширення вірусу та за умов послаблення карантинних заходів, що заплановане вже на 11 травня 2020 року, такі місця можуть стати найбільш сприятливими для передачі збудників хвороб. В тому числі і вірусу SARS-CoV-2.

Аби запобігти передачі вірусу, важливо дотримуватися кількох умов: фізичного дистанціювання, етикету кашлю і чхання, уникати торкання обличчя (очей, носа, рота) брудними руками та дотримуватися належної гігієни рук. З останнім, в умовах, коли немає можливості помити руки водою і милом, допоможуть антисептики.[11]

Далі буде йтися про простір, де ймовірне велике скупчення людей, та використання мила і води недоступні. Рішенням у цьому випадку може бути встановлення диспенсерів зі спиртовмісними антисептиками, яким зможе скористатися кожен.

Забезпечення доступу до антисептиків в громадських місцях (всередині громадського транспорту, адміністративних установах, освітніх закладах та закладах культури) є дуже важливим питанням громадського здоров’я. Місцева влада може бути рушієм змін у цій практиці. Вже є кілька прикладів впровадження такої практики у громадських місцях (саме в метрополітенах) в інших країнах.

Приклади.

У Гельсінкі, де населення становить близько 1,3 млн з передмістям, місцева влада встановила ручні дозатори з антисептиками на станціях метро. Близько половини запланованих санітайзерів вже встановлено. Зроблено це за ініціативи The Finnish Institute for Health and Welfare (THL), який 15 квітня опублікував рекомендацію про те, що дезінфікуючі засоби для рук повинні бути доступні у тих місцях, де миття рук неможливе. А саме, на станціях метро та у наземному громадському транспорті.[12]
У Монреалі, де населення складає 1,6 млн людей, планують встановити біля входу в метро 224 “touchless hand” санітайзера (до яких можна не торкатися, щоб вони спрацювали) вже до середини травня.[13]

Київ може перейняти ініціативу щодо встановлення антисептиків у метро, для початку на декількох станціях. Це можуть бути головні пересадочні або навколо пересадочні станції, а також станції, де зазвичай є найбільше скупчення людей.

Розрахування потреб.

За даними пресслужби Київського метрополітену, пасажиропотік на станціях наступний: Академмістечко — 21,3 млн за 2019 рік, Мінська — 17 млн, Позняки — 14,8 млн, Лук’янівська — 14 млн. Загалом впродовж 2019 року Київський метрополітен перевіз 495 мільйонів 300 тисяч пасажирів.[14]

Як розрахувати кількісну потребу (на один місяць) встановлення санітайзерів на одній станції метро? Візьмемо до прикладу станцію метро “Мінська”. Минулого року пасажиропотік на станції склав 17 млн за рік. Відповідно близько 1 400 000 осіб за один місяць.

У рекомендаціях Центру громадського здоров’я МОЗ України вказано, що антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук. Для цього слід використовувати 3 мл розчину.[15] Відповідно, для 1,4 млн осіб потреба на один місяць становить 4 200 літрів (0,003 л антисептика — для одного використання та відповідно 4 200 л — потреба на один місяць). Однак, варто розуміти, що не всі користуватимуться антисептиком, тому реальні об'єми потреби стануть зрозумілими після старту.

Для зручності використання санітайзерів у великих ємностях, можна застосовувати диспенсер. В залежності від місця використання, послуговуються настінними, підлоговими і настільними диспенсерами.

Для забезпечення потреби можна залучати українських виробників антисептиків. Якщо на початку запровадження карантину в країні спостерігався серйозний дефіцит дезінфікуючих засобів для рук і, як наслідок, завищена їхня вартість, то згодом українські виробники налагодили виробництво антисептиків необхідної якості в тих обсягах, які цілком задовольняють потреби.
В Україні є, щонайменше, 10 компаній-виробників дезінфікуючих засобів. Крім цього, існує чимало компаній, які є реалізаторами вже готових антисептиків.

Загалом, цих потужностей більш ніж достатньо, аби розпочати встановлення антисептиків хоча б на кількох станціях київського метрополітену. Виробників варто активно долучати до цієї ініціативи.

Про соціально відповідальні бізнеси та логістичні питання.

В Україні зараз локально впроваджуються практики встановлення антисептиків у громадських місцях та інші заходи для запобігання поширенню вірусу SARS-CoV-2. Здебільшого це відбувається за участі соціально відповідального бізнесу.
Одним із прикладів такого бізнесу в Україні є доставка їжі “UberEats” та “Glovo”. Вони перейняли практику іноземних компаній, яка називається “contact-free delivery” і полягає в тому, що замовлену їжу залишають біля дверей, а не заносять безпосередньо у квартиру чи будинок або передають прямо в руки.

“Нова пошта” на практиці демонструє соціальне дистанціювання між клієнтами, які стоять у черзі, зробивши чітку розмітку у своїх відділеннях та біля входів. Також, усі відділення забезпечені антисептиками на вході.

Мережа супермаркетів “Сільпо”, зі свого боку, крім розмітки та антисептиків, запустило ще послугу онлайн-замовлення і самовивозу товарів.

Такі приклади є не лише у столиці, а й в багатьох регіонах. Відповідальні бізнеси можуть поділитись своїм досвідом щодо впровадження різних ініціатив з місцевою владою та іншими вмотивованими бізнесами.

Після встановлення антисептиків у метрополітені Києва, можна надалі поширювати цю практику на інші громадські місця. Наприклад, встановлювати диспенсери з антисептиками всередині громадського транспорту (автобуси, тролейбуси, трамваї). Також, в адміністративних установах (ЦНАПах), освітніх закладах та закладах культури. Для останнього можна використати наступне логістичне рішення.

В Україні є добре розвинені служби доставки води, особливо у містах. Одним із способів доставки антисептиків до адміністративних та інших установ може бути саме ця бізнес модель. Власникам служби доставки води є сенс розглянути варіант розширення свого сервісу. Є ймовірність, що кадрові і технічні ресурси, а також налагоджена логістична спроможність цих компаній, дозволить в короткий час налаштувати, паралельно із доставкою питної води, доставку антисептиків у місця їхнього активного використання у великій кількості.

Інформаційна підтримка.

Недостатньо просто поставити антисептики у громадських місцях, де немає можливості помити руки з милом. Потрібно навчити людей ними правильно користуватись та надалі слідкувати за дотриманням базових основ гігієни рук. Тому необхідним є проведення інформаційних кампаній та спільних проєктів з громадянським суспільством та бізнесом.

Прикладом може бути національна інформаційна кампанія “Life is Better with Clean Hands”. Вона розроблена, щоби мотивувати підлітків частіше мити руки та зробити звичку мити руки невід’ємною частиною їхнього повсякденного життя. Створено друковані та аудіовізуальні матеріали для розповсюдження в громадських місцях, соціальних мережах та на радіо.[16]

Кампанії можуть розроблятися не лише на національному рівні. Місцеві ініціативи, соціально відповідальні бізнеси та компанії мають впроваджувати та підтримувати дотримання гігієни рук серед своїх співробітників.

Крім цього, безумовно, у місцях встановлення антисептиків у громадському просторі, повинні також бути плакати, інформаційні стенди тощо з інструкціями як правильно користуватися антисептиком і чому це важливо.

Висновок.

Органам місцевого самоврядування варто враховувати, що загрози вірусів та інфекційних хвороб не зникнуть разом із завершенням карантину. Необхідно активними діями творити нову культуру захисту громадян шляхом доступу до засобів гігієни у місцях регулярного скупчення людей. Саме тому ініціатива зі встановлення антисептиків у київському метрополітені є доречною і на часі. За умови втілення, вона може стати гарним прецедентом та прикладом для наслідування для управлінців на місцях в інших регіонах України.

Заходи для забезпечення дотримання гігієни рук повинні бути сплановані і втілені на постійній основі, з обов’язковою увагою не лише до закупівель та облаштування точок з засобами, але й постійного навчання громадян. Позитивні наслідки подібних заходів будуть справжнім проявом турботи про безпеку українців по всій країні.


Команда Arc.ua вже створила петицію на сайті Київської міської державної адміністрації, аби ініціатива зі встановлення антисептиків у Київському метрополітені могла стати реальністю. Її можна підписати за цим посиланням: https://bit.ly/3dmZ2rL


Основні тези:

  1. Часте, ретельне та тривале миття рук водою і милом — найбільш дієвий, економічно доцільний та простий спосіб запобігати поширенню небезпечних збудників хвороб.

  2. У випадку, коли немає доступу до мила та води, для проведення гігієни рук варто використовувати спиртовмісний антисептик з вмістом спирту щонайменше 60%.

  3. У межах простору, де ймовірне велике скупчення людей, та використання мила і води недоступне, рішенням може бути встановлення диспенсерів зі спиртовмісними антисептиками. Таким громадським простором є київський метрополітен.

  4. Користуючись даними пресслужби Київського метрополітену щодо пасажиропотоку на кожній станції метро, можна розрахувати необхідну потребу у кількості диспенсерів та об’єму антисептиків.

  5. В Україні існує щонайменше 10 компаній-виробників дезінфікуючих засобів. Їхніх потужностей більш ніж достатньо для забезпечення потреби. Виробників варто долучати до цієї ініціативи.

  6. Важливо не просто поставити антисептики у громадських місцях, а навчити людей ними користуватися. Необхідним є проведення інформаційних кампаній.

Посилання:

Над бріфом працювали:

Іванна Павлюк, Ірина Юрченко, Стефан Бандера, Марко Супрун, Уляна Супрун, Руснак Діана, Станіслав Грещишин, Павло Ковтонюк, Володимир Курпіта

Вгору

Поради/ Більше

Підписатися

Читати більше: