Смертність в Україні та про що вона “говорить”
09 Липень 2020
На своїй щорічній пресконференції Президент України Володимир Зеленський підняв тему смертності в Україні, виділивши цей показник ледь не головним критерієм успішності нового уряду.[1] Хоча він і не перший у цьому. Політизували тему в минулому й інші політики — наприклад, Юлія Тимошенко[2] та Ольга Богомолець[3].
Гра на публіку першою особою держави з цим показником небезпечна. Такий поверхневий погляд на ситуацію може коштувати життів. А звичка пошуку швидких і простих рішень спонукає бачити оперативні результати там, де їх насправді ще немає і не може бути.
Перші наслідки — подібну небезпечну риторику взяла на озброєння нова Віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.[4]
Команда ARC.ua проаналізувала ситуацію та пропонує поглянути на явище смертності ширше.
Що сказав Зеленський про ефективність уряду та боротьбу з COVID-19
Президент Володимир Зеленський на своїй пресконференції 20 травня 2020 року одним з показників успішності уряду Дениса Шмигаля назвав те, що в країні знизився показник смертності. І це, за його словами, також говорить про успішну боротьбу влади з пандемією COVID-19.[5]
«Давайте навіть не порівнювати з іншими країнами Європи чи іншими країнами у світі, де є така територія і така кількість населення, ми одні з найкращих згідно з статистикою, тому що вчасно все зробили, і зробили правильно, не чекали всіх контрактів від МОЗ, наповнювали, як могли всі мережі і всі лікарні».
Лише масове тестування здатне показати реально, скільки людей захворіли на COVID-19. У Польщі, з приблизно аналогічною кількістю населення, станом на початок червня зроблено 915 546 тестів[6]. В Україні — 371 668.[7] Щоби розуміти повну картину захворювання, треба робити 640 000 тестів щодня.[8] І лише тоді можна буде оцінювати ефективність/неефективність боротьби з пандемією.
Порівняно низький рівень смертності внаслідок COVID-19 в Україні ніж, наприклад, в більш розвиненій Італії, можна пояснити віком хворих. В Україні (станом на кінець червня 2020 року) найбільша частка пацієнтів з COVID-19 — від 50 до 69 років (38%), трохи менше — від 30 до 49 років (35%).[9] За даними Центру громадського здоров’я, 56% померлих внаслідок COVID-19 в Україні, це люди віком від 65 років, 41% — 40-64 років. 78% померлих мали серцево-судинні захворювання, 21% — цукровий діабет.[10]
Важливо, що в Італії середній вік померлих внаслідок COVID-19 — 78 років, в Німеччині — 82 роки (це дані за березень — один з найбільш пікових місяців поширення хвороби в цих країнах).[11] В Україні до цього віку часто не доживають, середня тривалість життя — 72 роки.[12] Люди в Італії живуть довше, а молодші пацієнти в Україні ще замолоді для хронічних хвороб і не входять до груп ризику. Крім того, Італія — “найстаріша” (за кількістю літніх людей) країна Європи, а половина італійців проживають разом з батьками.[13]
Люди літнього віку на Заході більш соціально активні[14], займаються спортом[15], в тому числі і груповим, тому мають більше шансів підхопити вірус. Змінювати місце проживання і подорожі для літніх людей в США — цілком звичне явище.[16] Також люди після 65 років подорожують більше.[17] Високий показник смертності спостерігається у будинках для літніх людей. Наприклад, в штаті Коннектикут (США) половина всіх смертей штату від COVID-19 зафіксовані у цих будинках.[18] В Україні така інституція менш поширена, літні люди найчастіше живуть у своїх помешканнях до кінця життя.
Бачимо, що відносно менша смертність від COVID-19 в Україні — частково наслідок недостатнього тестування, а також специфіка вікової структури населення і тривалості життя.
В Україні, всупереч словам Президента, левову частку заслуг в боротьбі з COVID-19 мають лікарі та волонтери. В той час, коли уряд зволікає із закупівлями засобів індивідуального захисту[19] або робить це за завищеними вдвічі цінами (звідки виникає питання про корупційну складову)[20], волонтери від початку допомагають лікарням та забезпечують медиків усім необхідним.[21]
«Статистика одна є дуже цікава. Зверніть увагу, щоб робити висновки, як уряд і Президент, як ми впоралися, я впевнений, з серйозною кризою через COVID-19. А статистика така. Візьміть, будь ласка, березень і квітень 2019 року і порівняйте з березнем і квітнем 2020 року… Кількість летальних випадків у цілому в країні… І що ви побачите? На 1000 людей менше у 2020 році - що в березні, що в квітні - з летальними випадками, менше, ніж у 2019 році водночас, у ці ж місяці попри COVID-2019. Отакий у нас не дуже поганий, мені здається, уряд. І це найголовніше», - зауважив Президент України.
“Взяти” і перевірити цю інформацію (як сказав Зеленський) після пресконференції 20 травня було неможливо. Оскільки статистику за квітень для громадськості Держстат опублікував тільки 22 червня, а робити висновки без чітких цифр — ненауково. Неможливість це вчасно перевірити дозволяє Президенту маніпулювати та політизувати питання.
За офіційними даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ)[22] на кінець березня від COVID-19 померли 17 осіб, а пік пандемії в Україні припав лише на середину травня, тому робити висновки ще зарано (навіть з цифрами за квітень). Станом на 30 червня померли вже 1159 осіб (майже 4 місяці після першого підтвердженого випадку в Україні поширення хвороби). І летальність має тенденцію до зростання.[23]
Новий уряд працює з березня місяця. За даними Мін'юсту та Держстату[24], березень та квітень за 2017-2020 (за кількістю смертей) виглядали так:
Таким чином, статистично ці місяці серйозно не відрізняються, а цифри не є сталими з року в рік. За коливання кількості смертей у І кварталі року “відповідає” січень:
Порівняння щомісячної статистики за ці роки показує, що смертність січня 2019-го була найвища за останні 4 роки. Тому порівнювати теперішню ситуацію з окремо взятим минулим роком некоректно та непоказово. Січень за показниками смертності є найвищим серед інших місяців року. Ймовірно, через довгі свята та сезонний грип. Переїдання, вживання великої кількості алкоголю та шкідливої їжі, а також ускладнення від вірусних інфекцій можуть спричиняти загострення хронічних хвороб.
Дані вище показують, що Президент використав показник смертності в політичних цілях і вирвав їх із загального контексту.
Скільки українців помирають та які причини смертності
Відштовхуватися від статистики за конкретну частину року неправильно, оскільки вона не показує широкої динаміки та негативно впливає на якість прийнятих владою рішень. Наприклад, за січень-березень 2019 року померло більше людей, ніж за січень-березень 2018-го, але в річному вимірі у 2019-му показник менший.
Якщо порівнювати січень-березень за рівнем смертності за останні 5 років, то побачимо наступну картину:
Як бачимо, Україна мала “сплеск” смертності у першому кварталі 2019 року, з яким порівнює нинішню ситуацію Зеленський. А тепер подивимось дані цих років у річному вимірі:
Річна картина не завжди повторює динаміку квартальної. Кількість смертей щороку не є сталою і пов’язувати ці числа з персонами міністрів некомпетентно.
Цікаво подивитися на те, які причини смерті найбільше впливають на коливання цих цифр (дані Держстату, перелік в таблиці не є вичерпним):
Найбільші коливання в Україні має смертність від серцево-судинних хвороб — фактично ці цифри і відповідають за “стрибки” загальних цифр. Відповідно, списувати зменшення смертності на успішну боротьбу з COVID-19 точно не можна. Тим паче, підбивати підсумки ще зарано.
Маніпулювання даними, коли порівнюють невідповідні величини і категорії, досить поширена практика. Наприклад, один кандидат медичних наук написав статтю про те, що ЦГЗ зафіксував кілька десятків смертей від грипу в епідсезон 2019-2020, але Держстат наводить цифру 621. Він порівнює це з попередніми роками і говорить, що стався дуже серйозний сплеск, а епідемію “проморгали”. Насправді, він сплутав дані. За попередні роки він узяв дані по графі “грип”, а за 2020-й — грип разом з пневмонією.[25]
Як ще можуть пояснюватися стрибки “цифр”? Кількість смертей росте взимку (в січні), коли є піки захворюваності на грип. В Україні офіційно така статистика смертей від грипу (у порівнянні з Польщею та США):
Дані: Держстат, ЦГЗ, Ministerstwo Zdrowia, CDC.
Розрив у цифрах з США колосальний (навіть якщо врахувати різницю у кількості населення). Це через те, що у нас (як і в Польщі) в цю графу рахують тільки тих, хто помер безпосередньо від грипу. В США додають до статистики також померлих від пневмонії та запалення серця (міокардиту), що є поширеними ускладненнями грипу.[26] В Україні традиційно такі смерті рахують як від пневмонії та серцево-судинної хвороби, хоча вони можуть бути і спричинені грипом (насправді, на подібну проблему нарікають і в CDС). Це показує не зовсім правдиві дані і може впливати як на урядову політику, так і на поінформованість людей про реальну небезпеку.
Одним з ускладнень грипу є запалення серця (міокардит). Міокардит найчастіше викликаний вірусами[27]. Україна на 11 місці у світі за смертністю внаслідок цієї причини (також ця причина на 7 місці серед усіх причин смертей в Україні).[28] Такий діагноз швидше потрапить до довідки про смерть, ніж грип, який може бути відповідальним за частину міокардитів. Департамент кардіоторакальної хірургії Національного сердечного центру Сінгапуру (NHCS) вважає, що міокардит, спричинений вірусними захворюваннями, може пояснювати так звані “раптові смерті”.[29]
В Україні на грип та ГРВІ хворіє близько 13% населення (дані ЦГЗ за 2019/2020 рік), в США — близько 11% населення (CDC, за 2018/2019). Тобто частка тих, хто хворіє, приблизно однакова. Вакциновано від грипу в Україні приблизно 0,5% населення, в США — 43%.[30] Відповідно, грип може бути набагато більшою проблемою, ніж заведено вважати. А інтенсивність епідемії може пояснювати коливання рівня смертності у зимові місяці.
Є також питання до рівня діагностування на грипоподібні захворювання (ГПЗ) та тяжку гостру респіраторну інфекцію (ТГРІ). Так, розрахунки Центру громадського здоров’я свідчать, що в Україні хворіють на грип та ГРВІ за час епідемічного сезону до 5 млн людей. В той час діагностуванню на ГПЗ та ТГПІ підлягало в епідсезоні 2019/2020 лише 1194 людини.[31] Також навряд тестують вже померлих людей.
Чи можна вимірювати ефективність уряду показником смертності?
У 20-х роках ХХ століття у Великій Британії набула популярності концепція “смертей, що можна уникнути”. Пізніше Девід Рутштейн разом з групою експертів склали перелік діагнозів, смертей від яких (у відповідний вік життя людини) можна уникнути за умови своєчасного і якісного надання медичної допомоги. Потім науковці до цього додали чинник “державних програм”. Експерти з громадського здоров’я вважають, що запобігти можна приблизно кожній третій смерті (але ці дані коливаються в залежності від країни). В Україні цей показник дещо вищий, але все одно не перевищує 50%.[32]
Пов’язувати показник смертності виключно з діяльністю уряду — досить поверхнево і непрофесійно. Такі причинно-наслідкові зв’язки занадто спрощені, хоча це і не нове явище для українських політиків. Так, очікуючи повернення захоплених РФ українських кораблів у листопаді 2019 року, Володимир Зеленський не голився, бо вважав, що цей забобон може якось вплинути на процес.[33] Також люди схильні бачити причини негараздів там, де їх немає, наприклад, у високосних роках. Так само проблеми 2020-го року "високосним роком" пояснив і Президент на зустрічі з бізнесом Чернівецької області 8 липня.[34]
Патерналізм українського суспільства, коли відповідальність за умови життя та навіть смерть перекладається на владу, часто підживлюється політиками. Наприклад, під час круглого столу 10 червня 2019 року на тему «Перемогти смерть: ключові чинники, що впливають на тривалість життя українців» (під головуванням Ольги Богомолець, екскерівниці Комітету з питань охорони здоров’я ВРУ 8 скликання) учасники прийшли до головного “рецепту” — розробки державних програм.[35] Ольга Богомолець поклала це завдання на майбутню (на той час) команду МОЗ України. У 2009 році тодішня Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звинуватила у смерті людей від грипу Президента Ющенка.[36] Президент Зеленський подібним чином використовує смертність у політичних цілях.
Формують хибне уявлення про загрозу також ЗМІ. Найбільше згадок у медіапросторі належать ДТП та вбивствам, тоді як ці причини смерті є далеко не найпоширенішими.[37] Відповідно, люди найбільше бояться померти внаслідок причин, від яких в них шансів померти значно менше, ніж від тих же серцево-судинних захворювань. Докладно це явище дослідив Ганс Рослінг у книзі “Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо”.[38]
Що насправді показує рівень смертності в Україні?
За рівнем смертності у світі Україна займає 5 місце і має показник 14,40 на 1000 осіб (середній у світі — 8,0). Тривалість життя чоловіків 67,6 років, жінок — 77,1; в середньому 72,5 років. Для порівняння, в США живуть в середньому 78,5 років, у Великій Британії, Франції, Італії та Німеччині — понад 80 років. В сусідній Польщі — 77,8 років.
Що означають ці показники? Набагато ширший спектр проблем, ніж успішність чи неуспішність діяльності уряду. Смертність — це підсумковий показник, на який, крім стану системи охорони здоров’я, впливають і умови життя, рівень поширеності профілактичних заходів, культура харчування тощо.[39]
Стан системи охорони здоров’я. Медична система України до 2016 року залишалася совєцькою. Її реформування — справа років систематичної роботи, результат якої можна буде помітити лише за кілька десятків років. Поступове згортання змін в медицині, що ми спостерігаємо зараз[40], несе загрозу здоров’ю та життю як нашому, так і наших дітей та онуків.
Розвиток системи охорони здоров’я неможливий без своєчасних та правдивих даних, правильного діагностування хвороб. Чітко поставлений діагноз збільшує шанси одужати, а чесна статистика — робити правильні рішення на рівні влади. Оперативність надходження даних та автоматизація цього процесу зменшують ризики маніпулювання ними.
Громадське здоров’я. Запобігти хворобі легше і дешевше, ніж потім її лікувати. Колективний імунітет, що забезпечується масовим вакцинуванням, виключає зі списку загроз для життя людини хвороби, які вже мали б зникнути зі світової мапи — кір, дифтерія, поліомієліт, туберкульоз, гепатит В.
Саме заходи системи громадського здоров’я зіграли вирішальну роль у зміні структури смертності. 100 років тому абсолютна більшість людей помирало від інфекційних хвороб. Середня тривалість життя була трохи більше ніж 50 років. Вакцинація та інші заходи допомогли побороти інфекційні захворювання[41], в результаті чого люди стали жити 70-80 років, а помирати вже від інших причин — серцево-судинних патологій, раку та деменції.[42] Так, значно зменшилась частка тих, хто не має доступу до чистої води, що є одним із головних чинників протидії розповсюдженню інфекційних хвороб (у 1990 році 23,8% пили нечисту воду, у 2015-му — 9%).[43]
Серйозною проблемою в Україні є самолікування. Згідно з проведеним у 2016 році дослідженням БФ “Пацієнти України”, 52% українців займаються самолікуванням (в тому числі, самодіагностуванням через інтернет). До лікарів звертаються лише 34%.[44] Після впровадження програми “Доступні ліки” та кампанії з вибору свого сімейного лікаря ця частка поступово зростає.[45]
Хороший спосіб для профілактики сезонних хвороб та загального зміцнення організму — регулярні фізичні вправи. Недостатня фізична активність підвищує ризики появи серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, ожиріння та деяких видів раку.
Більше ніж 80% підлітків у світі (в Україні — 77%), а також 25% дорослих недостатньо фізично активні. ВООЗ рекомендує займатися хоча б 60 хв на день дітям від 5 до 17 років, дорослим — не менше 2,5 год на тиждень.[46]
Культура харчування. Неповноцінне харчування спричиняє найбільшу кількість смертей від неінфекційних хвороб у всьому світі. Більше ніж куріння, високий тиск та будь-який інший фактор ризику.[47]
Окрім смертності, неправильне харчування впливає на показник DALY (Disability-Adjusted Life Year).[48] Це кількість років здорового життя, втрачених в результаті хвороби або смерті. Внаслідок недостатньо збалансованого харчування втрачено 255 мільйонів років здорового життя — це становить 16% від DALY серед дорослих усього світу.[49]
Науковці з Єльського університету також називають головною причиною високої смертності в Україні, в тому числі і від серцево-судинних захворювань, нездорове харчування — надмірне споживання солі (високе споживання солі загалом характерне для розвинутих країн), низький рівень споживання цільнозернових продуктів, горіхів, насіння, овочів, фруктів, бобових, омега-3 жирних кислот. Крім того, цьому сприяє й поширеність соняшникової олії.[50]
Значне вживання солі та фастфуду підвищує ризик ожиріння. У 2014 році в Україні 22,4% людей страждали на ожиріння[51], У 2016-му — вже 24,1% (середній показник для Західної Європи).[52] Науковці прогнозують, що у 2025 році ця частка буде на рівні 26%.[53] Ожиріння є однією з головних причин розвитку діабету 2 типу. В Україні, за даними Світового банку, у 2019 році діабет мали 6,1% населення.[54] З 2010 року частка хворих в Україні (і Європі загалом) зменшилась (з 7,6%), утім цукровий діабет все ще залишається серйозною проблемою.
Куріння тютюну значно підвищує ризик передчасної смерті. За показником поширеності куріння Україна займає 16 місце у світі, а рак легенів — в ТОП5 серед причин смерті в нашій країні.[55]
За вживанням алкоголю на душу населення Україна має відносно невисокий показник — 8,6 л чистого спирту на рік (Дані ВООЗ), що є нижчим за середній ЄС (11,3 л)[56]. Щоправда, в цій статистиці може бути не врахований тіньовий ринок алкоголю, який, за оцінками експертів, сягає рівня в 40-50%.[57]
За даними 2018 року Україна опинилась на 7 місці у світі за кількістю смертей, спричинених вживанням алкоголю. Такий високий показник може пояснюватися значним рівнем тіньового ринку алкоголю, а також переважанням (52%) міцних напоїв.[58] Варто пам’ятати, що безпечної дози алкоголю не існує.[59]
Умови життя. Україна серед лідерів в регіоні серед смертності, спричиненої екологічними чинниками.[60] Фахівці Чиказького університету дослідили, що фактор забрудненості повітря зменшує тривалість життя українців на 0,7 року, мешканців Києва — на 0,9 року.[61]
За даними ВООЗ, стан довкілля спричиняє смерті від інсультів, інфарктів та респіраторних захворювань.[62] Для боротьби з цим (і з глобальним потеплінням також) ЄС запроваджує програми для стимуляції зменшення викидів СО2 в атмосферу, і вони досить ефективні.[63]
Як деполітизувати смерть
Удосконалити методи збору та обробки інформації. Розширити використання системи eHealth, в якій оперативно і точно можна фіксувати смертність та її причини. Це виключить з ланцюжка передачі інформації відділи реєстрацій актів цивільного стану (саме вони зараз є посередниками між лікарнями і Держстатом). Це значно пришвидшить процес роботи зі статистикою.
Використання математичних моделей для прогнозування (як це роблять, приміром, в Європі та США) підвищить якість статистичних звітів і, відповідно, державних рішень. Такі моделі допомагають подивитися на ситуацію ширше і побачити справжні причини явищ, в нашому випадку смертності.
Оперативно публікувати дані. Автоматизація процесів збору інформації дозволить пришвидшити обробку та публікацію статистичної інформації. Зараз підготовка актуальної інформації в Держстаті може тривати кілька місяців, у Центрі громадського здоров’я — до двох-трьох тижнів.
Чітко діагностувати хвороби. Доказова медицина, чітке визначення причини захворювання, виявлення хвороби на ранній стадії — збільшують шанси на одужання та зменшують кількість коштів, витрачених на лікування.[64] Якщо ми говоримо, що людина померла від вірусного міокардиту, але забуваємо про те, що стало його причиною, ми створюємо ілюзію захищеності громадян від вірусних хвороб, зокрема грипу. Обізнаність про ризики — ключ до здоровішого і довшого життя.
Чітке визначення причин смертності (не лише безпосередніх, а й непрямих) корисне для влади, лікарів та громадян. Це підвищує якість прийнятих рішень на всіх рівнях влади та у щоденному житті.
Що може зробити кожен з нас:
Підтримувати ініціативи для захисту довкілля. Забруднення довкілля — один з факторів ризику для здоров’я та життя. Покращення стану навколишнього середовища у середньо- та довгостроковій перспективі вплине на тривалість та якість життя людей. Державні програми ЄС щодо зменшення викидів СО2 у повітря, стимулювання розвитку відновлювальних джерел енергії вже доводять свою ефективність. Лобіювання цих рішень є одним з важливих завдань громадянського суспільства.
Відповідально ставитися до здоров’я. Профілактика захворювань може значно підвищити якість та тривалість життя, а також заощадити кошти на лікуванні. Вакцинація, гігієна, здорове харчування, регулярні фізичні вправи та турбота про своє психічне здоров’я здатні значно зменшити ризики розвитку серйозних хвороб та їх ускладнень. Це те, що залежить не від урядової політики, а від щоденних звичок кожної людини. Важливою звичкою також є регулярний медогляд та консультації зі своїм сімейним лікарем.
Звертайте увагу на харчові звички. Зокрема, варто суттєво переглянути споживання солі.[65] Це зменшить ризики розвитку серцево-судинних хвороб, від яких помирає найбільше українців.
Не дозволяти собою маніпулювати. У 21 столітті “інформаційна гігієна” має стати нашою рутиною. Перевіряйте інформацію, вмикайте здоровий глузд і не довіряйте маніпулятивним заявам політиків. Навіть, якщо їх робить Президент. Відповідальними за це є також ЗМІ, які мають обережно і критично ставитися до висловлювань політиків. Адже тиражування цих висловлювань впливає на громадську думку. Якщо вони досить поверхнево описують проблему смертності, то можуть бути ще й небезпечними.
Над бріфом працювали: Олексій Дубров, Уляна Супрун, Марко Супрун, Станіслав Грещишин, Діана Руснак
Джерела:
[1]Зеленський заявив, що не має зауважень до роботи Шмигаля [Укрінформ] [https://cutt.ly/ayZM3yL]
[2]За смерть людей від грипу відповідає Ющенко, – прем’єр [Zaxid.net] [https://cutt.ly/EyZ0hKS]
[3]Богомолець звинуватила уряд у медичному геноциді [Корреспондент] [https://cutt.ly/siyPabe]
[4]"Помирає менше, ніж в 2019 році": Стефанішина розповіла, чому ЄС має відкрити кордони для України [Європейська Правда] [https://cutt.ly/HuYhz99]
[5]Зеленський заявив, що не має зауважень до роботи Шмигаля [Укрінформ] [https://cutt.ly/ayZM3yL]
[6]Koronawirus w Polsce - aktualna sytuacja epidemiologiczna [Polityka Zdrowotna] [https://cutt.ly/ryZMVz1]
[7]Пандемія COVID-19 [Українська Правда] [https://cutt.ly/PyZMNhY]
[8]Чому в Україні так мало хворих на COVID-19: пощастило чи є об'єктивні причини? [Українська Правда. Життя] [https://cutt.ly/fyZM0DX]
[9]Коронавірусна інфекція COVID-19 [ЦГЗ] [https://cutt.ly/2i0Jjn3]
[10]В Україні 1000 смертей від коронавірусу: до яких лікарень краще не потрапляти [Ліга.Новости] [https://cutt.ly/Zifjj47]
[11]Кожен десятий чи сотий? Чому в Італії помирає більше інфікованих коронавірусом, ніж у Німеччині [Hromadske] [https://cutt.ly/Lu4Hwbs]
[12]Коронавірус й «італійська аномалія»: чому багато мертвих у Ломбардії? [Радіо Свобода] [https://bit.ly/2Mowt1x]
[13]Кожен десятий чи сотий? Чому в Італії помирає більше інфікованих коронавірусом, ніж у Німеччині [Hromadske] [https://cutt.ly/5u4KyBm]
[14]Ageing activism: why we need to give voice to the new third age [The Conversation] [https://cutt.ly/Du4NW6Q]
[15]Оригінальні способи допомоги літнім людям [Українська волонтерська служба] [https://bit.ly/3gQk5p6]
[16]13 places everyone will be flocking to for retirement in the 2020s [Business Insider] [https://bit.ly/3dxLk5J]
[17]Tourism trends and ageing [Eurostat] [https://bit.ly/3gRqBMn]
[18]Covid-19: nursing homes account for 'staggering' share of US deaths, data show [The Guardian] [https://cutt.ly/Yu4CNhP]
[19]Ємець і скандали. Як Україна п'ять тижнів нічого не купувала проти коронавірусу [ВВС Україна] [https://bbc.in/2XTXeQN]
[20]Костюми для лікарів на 40% дорожче, або Як у новому МОЗі на пандемії заробляють [Українська Правда. Життя] [https://bit.ly/3dthdN1]
[21]Фотопроєкт. Волонтери, які допомагають у боротьбі з коронавірусом [Українська Правда] [https://bit.ly/2Y26Bya]
[22]Підтверджені випадки COVID-19 станом на 31 березня 2020 року [Центр громадського здоров’я. Офіційна сторінка в Facebook] [https://cutt.ly/YyZ2Gm6]
[23]Майже тисяча хворих на коронавірус за добу – Україна б’є антирекорди [Українська Правда] [https://cutt.ly/Lifhl3b]
Коронавірус став більш вбивчим в Україні [Українська Правда] [https://bit.ly/305CTee]
[24]Дані від Міністерства юстиції ми отримали в результаті адвокатського запиту від 16.04.2020. Відповідь отримали 28.04.2020.
[25]Що трапилось в Україні у січні 2020? або Питання епідемічного контролю [Права людини в Україні. Інформаційний портал Харківської правозахисної групи] [https://cutt.ly/zyZ1vnb]
[26]How CDC Estimates the Burden of Seasonal Influenza in the U.S. [CDC] [https://cutt.ly/PyZ1BQC]
[27]Myocarditis [National Library of Medicine] [https://cutt.ly/SyZ1JTS]
[28]Health profile: Ukraine [WORLDHEALTHRANKINGS] [https://cutt.ly/DyZ1KtI]
[29]Viral Myocarditis: How a Virus Can Affect Your Heart [Health X Change] [https://cutt.ly/byZ1ZYh]
[30]41 Percent of Americans Do Not Intend to Get a Flu Shot this Season [NORC at the Univercity of Chicago] [https://cutt.ly/QyZ1VQA]
[31]Інформаційний бюлетень “Грип та ГРВІ в Україні” за 19 тиждень (4-10.05.2020) [Центр громадського здоров’я] [https://cutt.ly/ayZ10uQ]
[32]Nolte Ellen, McKee Martin. Does health care save lives? [The Nuffield Trust, 2004] [https://cutt.ly/CiycEgC]
Смертність в Україні впродовж останніх 25 років: скількох смертей можна було уникнути [VOX Ukraine] [https://cutt.ly/yyZ18RH]
[33]"Забобони". Зеленський пояснив, чому зараз не голиться [Ліга.Новости] [https://cutt.ly/liykx7D]
[34]“Високосний рік масово косить людей”: астрологи пояснили причини пандемії та розвіяли міфи [Вголос] [https://cutt.ly/diyk4aR]
Володимир Зеленський провів зустріч з представниками бізнесу Чернівецької області [Телеканал ZIK] [https://youtu.be/BYOHgcJPbl8]
[35]"Круглий стіл" на тему: «Перемогти смерть: ключові чинники, що впливають на життя» [RadaTVchannel] [https://youtu.be/7YPGkwKlPnI]
[36]За смерть людей від грипу відповідає Ющенко, – прем’єр [Zaxid.net] [https://cutt.ly/EyZ0hKS]
[37]Чому помирають українці: медіа vs реальність [Інститут масової інформації] [https://cutt.ly/EyZ0xut]
[38]Factfulness: Ten Reasons We're Wrong About the World – and Why Things Are Better Than You Think [Goodreads] [https://cutt.ly/MyZ0nYj]
[39]Health profile: Ukraine [WORLDHEALTHRANKINGS] [https://cutt.ly/YiyF8oG]
The World Factbook [CIA] [https://cutt.ly/TigelYx]
[40]Степанов про медреформу: Не адаптована до українських реалій [Українська Правда] [https://bit.ly/2UaLqbM]
[41]Vaccination [Our World in Data] [https://cutt.ly/4iyGrRY]
[42]Causes of death over 100 years [Office for National Statistics] [https://cutt.ly/ku48Q3F]
[43]Clean Water [Our World in Data] [https://cutt.ly/qirhTws]
[44]Половина українців у разі хвороби звертається не до лікаря, а до інтернету – дослідження [Радіо Свобода] [https://cutt.ly/HirWgwI]
[45]Українці стали утричі частіше відвідувати лікарів - МОЗ [Укрінформ] [https://cutt.ly/virEe6s]
[46]Чи можна тренуватися під час хвороби [Уляна Супрун] [https://cutt.ly/OyZnzaP]
ВООЗ: майже 77% українських підлітків мають недостатню фізичну активність [Радіо Свобода] [https://cutt.ly/Fihel4Z]
Physical activity [WHO] [https://cutt.ly/biheqkZ]
[47]Health effects of dietary risks in 195 countries, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017 [The Lancet] [https://bit.ly/2uIe9HU]
[48]Metrics: Disability-Adjusted Life Year (DALY) [WHO] [https://bit.ly/2PDKVlE]
[49]Неповноцінне харчування - вбивця №1 [Уляна Супрун] [https://cutt.ly/hyZSGRL]
[50]Вчені пояснили, чому Україна перша у рейтингу смертності від серцево-судинних захворювань [Zik] [https://cutt.ly/MyZnbqy]
[51]У світі епідемія ожиріння. Україна теж гладшає — глобальне дослідження [Українська Правда. Життя] [https://cutt.ly/dirlsNr]
[52]Obesity Rates By Country 2020 [World Population Review] [https://cutt.ly/0irlXAn]
[53]У світі епідемія ожиріння. Україна теж гладшає — глобальне дослідження [Українська Правда. Життя] [https://cutt.ly/dirlsNr]
[54]Diabetes prevalence (% of population ages 20 to 79) [The world bank] [https://cutt.ly/NirvT1b]
[55]Health profile: Ukraine [WORLDHEALTHRANKINGS] [https://cutt.ly/QiyGOdi]
[56]Global status report on alcohol and health 2018 [WHO] [https://bit.ly/2zNnzIv]
Status report on alcohol consumption, harm and policy responses in 30 European countries 2019 [Euro WHO] [https://cutt.ly/Kiygxcw]
[57]Ринок алкогольної продукції [Рейтинг] [https://bit.ly/2zWs6Iy]
Alcohol use and burden for 195 countries and territories, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016 [The Lancet] [https://bit.ly/306dT6q]
Важливо, що під “тіньовим ринком алкоголю” треба розуміти нелегально вироблений та завезений алкоголь, а також виготовлений в домашніх умовах - вино, настоянки, самогон тощо.
[58]New scientific study: no safe level of alcohol [IHME] [https://bit.ly/2MmbEnD]
[59]Безпечної дози алкоголю не існує - вчені [Suprun.Doctor] [https://bit.ly/36VdUvz]
[60]Якість життя в Україні: вплив екологічних факторів [Ресурсно-аналітичний центр “Суспільство і довкілля”] [https://bit.ly/36VmF8N]
[61]Забруднення повітря зменшило середню тривалість життя людей майже на два роки [Ecobusiness Group] [https://bit.ly/2AvXyxc]
[62]Вбивча природа: як забруднення навколишнього середовища впливає на здоров’я [УНІАН] [https://bit.ly/2zWtc75]
[63]The impact of the EU car CO2 regulation on the energy system and the role of electro-mobility to achieve transport decarbonisation [ScienceDirect] [https://cutt.ly/2yIFTIg]
[64]Доказова медицина vs бездоказова. Грип [Уляна Супрун] [https://cutt.ly/NyC1BZk]
[65]Salt reduction [WHO] [https://cutt.ly/wu42vWB]
