Пошук

Захист свободи слова під час міжнародного збройного конфлікту

11 Вересень 2020

З того часу, як 2014 року Росія розпочала війну проти України, наша країна стикнулась з безпрецедентними викликами на передовій, де питання свободи слова перетинається з питанням національної безпеки. Чи захищає свобода вираження іноземну пропаганду? Коли інформацію використовують як зброю, хто тоді є “журналістом”?

В Україні існує дуже мало варіантів відповідей на ці та безліч інших запитань. З часів Другої світової війни розвинені демократії з високими стандартами свободи слова не зазнавали прямого вторгнення інших країн на свої території. У той же час, вони розробили різні практичні підходи щодо того, як знаходити певний баланс між свободою слова та такими викликами для національної безпеки як тероризм, сепаратизм та ведення воєнних дій в третіх країнах. Потенційно всі ці підходи можуть слугувати певним путівником для України. Проте, законодавство, судова практика,  регуляторні політики, конкретні кейси та інші джерела були розпорошені поміж десятків різних національних юрисдикцій та міжнародних трибуналів. 

2018 року в небайдужих громадян виникла ініціатива, спираючись на досвід демократичних країн (згаданий вище), розробити дієві та реалістичні стандарти захисту свободи слова під час міжнародного збройного конфлікту. Таким чином виник проєкт «Київські принципи». Відтоді як проєкт почав реалізовуватися в межах ГО «Arc.UA», він отримав фінансування від Києво-Могилянської Фундації Америки, Міжнародного фонду “Відродження” та інших приватних донорів. 

«Проєкт “Київські принципи” має на меті пошук балансу між свободою слова, свободою преси та національною безпекою», — пояснює Уляна Супрун, очільниця ГО «Arc.UA». «У документі  пропонуємо створити єдиний, інноваційний путівник для українських та міжнародних стейкголдерів, який допоможе впроваджувати демократичні стандарти свободи слова під час війни».

«Київські принципи» представляють систему достатньо простих, алгоритмічних «тестів» (формул для прийняття регуляторних рішень), які будуть зрозумілими пересічному читачеві, а також ці формули будуть містити цінні та необхідні професіоналам посилання на джерела та аргументацію. Формат документа буде не більше звичайного буклета. Він буде корисним для органів виконавчої влади, законотворців, представників громадянського суспільства. «Київські Принципи» і Компендіум (на якому вони базуються) будуть цікавими для юристів, адвокатів та експертів в Україні та інших країнах, що стикаються зі схожими інформаційними викликами. Вивчення та дослідження  «Київських принципів» сприятиме появі нової категорії експертів. 

Наша робота на етапі

Учасники проєкту, під керівництвом менеджерки проєкту Мері Мицьо (американської журналістки, юристки та письменниці), досліджували міжнародне право у сфері свободи слова та збройних конфліктів, зосередившись власне на правах людини. Компендіум-дослідження (обсягом 36 000 слів), українською та англійською мовами, став основою для першого варіанту документу «Київських принципів».

У співпраці з ГО «Центр Медіареформ» та Могилянською Школою Журналістики, у рамках проєкту було проведено дводенний воркшоп у Києві у червні 2019 року. До робочої групи входили менеджерка проєкту, вісім експертів з України та один міжнародний науковий радник проєкту — Паоло Кавальєре, викладач Единбурзької юридичної школи у Великобританії, експерт з міжнародного права у сфері свободи слова. Після цих дискусій драфт документу «Київських принципів» доопрацювали. Наступний дводенний воркшоп відбувся в грудні 2019 року, до якого долучилась також і професорка Рейчел ВанЛандінгам з Південно-Західної юридичної школи в США, експертка з міжнародного гуманітарного права.

«Сьогодні цей проєкт є на часі, адже політики та законотворці в усьому світі намагаються протидіяти дедалі сильнішому  потоку дезінформації. Серед європейських країн, Україна, можливо, зазнала найбільш відчутних  наслідків від спланованих (дез)інформаційних операцій іноземного походження. А отже, саме Україна має унікальну позицію та досвід, щоб впливати на наше практичне розуміння обсягів свободи медіа та можливих обмежень», — сказав професор Кавальєре.

Під час круглого столу після другого воркшопу, ГО «Arc.UA» вперше презентувала проєкт «Київські принципи»  представникам Міністерства культури та інформаційної політикита експертам від українських провідних організацій із захисту медіа, включаючи: Інтерньюз-Україна, Інститут Масової Інформації, Інститут Розвитку Регіональної Преси, Центр Демократії та Верховенства Права та Національна Асоціація Медіа. Вирішальну роль в успіху проєкту відіграватиме підтримка стейкголдерів.

Плани на майбутнє

У межах проєкту планується проведення трьох регіональних онлайн воркшопів, з метою презентувати документ «Київські Принципи» партнерам із тих країн, що є найбільш вразливими до російської інформаційної війни. До обговорення проєкту будуть залучені представники країн Східної Європи та пострадянського простору, включаючи Грузію, Литву, Молдову і Польщу. 

Кожна конференція збиратиме по 10-15 представників з 4-5 країн, що представляють медіа, громадські організації та органи влади.

Фінальна версія документу «Київських принципів» буде представлена на дводенній міжнародній конференції, яку ми плануємо провести для близько 125 стейкголдерів у сфері медіа та національної безпеки з України, Європи, Азії, США і т. д.

ГО «Arc.UA» працюватиме над тим, щоби «Київські принципи» почали використовувати в юридичній освіті, адвокації ініціатив, захисті прав громадян, розробці законодавства та розбудові потенціалу відповідних організацій в Україні та за її межами

 

Вгору

Київські принципи/ Більше

Підписатися

Читати більше: